З 1963 року — аспірантІнституту органічної хімії АН УРСР, з 1967 року — кандидат хімічних наук, з 1969 року — старший науковий співробітник, а з 1973 року — завідувач відділу хімії антипіренів (тепер відділ хімії фосфоранів), водночас заступник директора Інституту з наукової роботи, доктор хімічних наук (1974), професор (1976).
Виконав фундаментальні дослідження з хімії органічних сполук фосфору, сірки, селену, телуру, фтору, хімії стабільних радикалів, супрамолекулярної хімії, хімії і технології антипіренів та термостабілізаторів полімерних композицій.
Розробив вогнестійкі композиції для ракетно-космічної техніки (1984) і еластичні вогнестійкі поліуретани різноманітного призначення (1994).
Підготував 5 докторів та 29 кандидатів хімічних наук. Автор 585 наукових праць.