Виступав також за національну та олімпійську збірну Словаччини. Виступаючи на позиції півзахисника, відзначався високою результативністю, двічі вигравши змагання найкращих бомбардирів словацького чемпіонату і один раз — німецької Бундесліги, двічі вигравав звання найкращого бомбардира Другої Бундесліги, був одним із найкращих бомбардирів збірної Словаччини.
По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, тривалий час працював у клубній структурі німецького «Нюрнберга».
Клубна кар'єра
Марек Мінтал народився 2 вересня1977 року в Жиліні, і є вихованцем футбольної школи однойменного клубу. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1996 року в основній команді «Жиліни». На початку 2000-х років команда стала лідером словацького футболу, двічі підряд — у сезонах 2001–2002 і 2002–2003 вигравала національну першість, а Марек Мінтал також двічі поспіль вигравав звання найкращого бомбардира чемпіонату країни. За сім сезонів, проведених у складі «Жиліни», взяв участь у 188 матчах чемпіонату, в яких відзначився 77 забитими м'ячами.
Результативна гра словацького півзахисника привернула до себе увагу європейських клубів. Після матчу «Жиліни» з братиславським«Слованом» Марек Мінтал отримав пропозицію від німецького клубу «Нюрнберг», який вилетів у другу бундеслігу, і шукав нових гравців для посилення складу з метою повернення на найвищий рівень.[1] За 400 тисяч євро Мінтал улітку 2003 року став гравцем «Нюрнберга».[2] Гравцем німецького клубу після цього матчу став і нападник «Слована» Роберт Віттек.[1] У першому ж сезоні в новому клубі не лише допоміг нюрнберзькій команді виграти другий німецький дивізіон, а й став найкращим бомбардиром другої бундесліги. Наступного сезону «Нюрнберг» повернувся до Бундесліги, і увесь сезон відчайдушно боровся за збереження прописки у найвищому німецькому дивізіоні. Завдання клуб виконав, а найбільше цьому допоміг саме Марек Мінтал, який став найкращим бомбардиром Бундесліги, відзначившись у 34 проведених матчах 24 забитими м'ячами.[3] Інтерес до футболіста почали виявляти найвідоміші клуби Європи, були чутки про інтерес до Мінтала з боку Ліверпуля[4]Подальшому розвитку кар'єри футболіста завадила травма, якої він зазнав на початку сезону 2005—2006 років — перелом кісточки лівої стопи[5], а пізніше у цьому ж сезоні футболіст ще двічі зазнав серйозних ушкоджень[6][7] у зв'язку із чим він пропустив майже весь сезон, а у чемпіонаті зіграв лише 4 матчі, у яких відзначився лише одним забитим м'ячем. У наступному сезоні футболіст також пропустив багато ігор чемпіонату країни, але команда виступала успішно і у Бундеслізі, й у Кубку Німеччини, де нюрнберзький клуб дойшов до фіналу, у якому переміг «Штутгарт» з рахунком 3-2. Перший із м'ячів у фіналі забив Мінтал, щоправда, він не зумів дограти фінал до кінця у зв'язку із черговою травмою.[1] Досягнення словака не залишились непоміченими на батьківщині: Мінтал двічі поспіль — у 2004 і 2005 роках визнавався найкращим футболістом Словаччини. Наступного сезону, після перемоги у Кубку, «Нюрнберг» стартував у розіграші Кубка УЄФА. Виступи в єврокубку були успішними, команда подолала груповий етап турніру, і лише в 1/16 поступилася лісабонській «Бенфіці», а Марек Мінтал забив кілька важливих м'ячів для команди у цьому турнірі.[8] У чемпіонаті справи команди були не такими успішними — «Нюрнберг» вилетів з Бундесліги. Наступного сезону, хоча команда зайняла лише третє місце у другій бундеслізі, нюрнберзці повернулись до Бундесліги, а Марек Мінтал, як і попереднього разу виступів «Нюрнберга» у другому дивізіоні, став найкращим бомбардиром другої бундесліги. Далі ще два сезони Мінтал виступав за нюрнберзьку команду, але вже не був гравцем основного складу, і результативність футболіста значно знизилась.
По закінченню контракту із «Нюрнбергом» у 2011 році як вільний агент перейшов до складу ростоцької«Ганзи», яка виступала на той час у другій бундеслізі.[9] За східнонімецький клуб Мінтал виступав протягом одного сезону, за підсумками якого «Ганза» вилетіла до третьої бундесліги. Після неуспішного сезону за ростоцький клуб словацький атакувальний хавбек повертається до «Нюрнберга»[10], але протягом сезону виступав лише як граючий тренер другого складу клубу. По завершенні сезону 2012—2013 років Марек Мінтал вирішив повісити бутси на цвях, та розпочати кар'єру тренера.[11]
Виступи за збірну
У 2000 році Марек Мінтал отримав запрошення до складу олімпійської збірної Словаччини для участі в Олімпійських іграх 2000 року. Але словацька олімпійська збірна виступила там невдало, зайнявши останнє, четверте місце в групі. На Олімпійських іграх Мінтал виходив лише одного разу, у програній з рахунком 1-2 грі зі збірною Японії, і відзначитись забитим м'ячем у цій грі футболісту не вдалося.
У національній збірній Словаччини Марек Мінтал дебютував 6 лютого 2002 року в товариському матчі зі збірною Ірану, та вже у першому матчі забив дебютний гол за національну збірну. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала до 2009 року, провів у формі головної команди країни 45 матчів, забивши 14 голів, та займає 5 місце у списку всіх бомбардирів збірної Словаччини.[12] Останній свій матч за збірну Марек Мінтал зіграв 28 березня 2009 року проти збірної Англії.[13]
Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2013 року, увійшовши до тренерського штабу основної команди «Нюрнберга». Згодом протягом 2015–2019 років працював з різними юнацькими командами клубу, після чого став головним тренером другої команди «Нюрнберга».
Після звільнення Даміра Канаді в листопаді 2019 року був призначений виконувачем обов'язків головного тренера основної команди клубу, яка під його керівництвом провела одну гру, після чого на тренерський місток «Нюрнберга» прийшов Єнс Келлер. У 2020 році Марек Мінтал увійшов до тренерського штабу збірної Словаччини.
Особисте життя
Батько Марека Мінтала, Антон Мінтал, також був футболістом «Жиліни».[1] Його дядько та двоюрідний брат також були професійними футболістами.[4] Марек Мінтал одружений та має двох дітей.[1]
