PROFILPELAJAR.COM

Манфред фон Ріхтгофен
Манфред фон Ріхтгофен
Народився	24 травня 1855; Božanovd
Помер	28 листопада 1939 (84 роки); Мсцивоюв, Яворський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Країна	Німецький Райх
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна
Титул	барон
Військове звання	генерал
Батько	Ulrich Freiherr von Richthofend
Нагороди
	Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
	;
	; ; ;

Барон Манфред Карл Ернст фон Ріхтгофен (нім. Manfred Karl Ernst Freiherr von Richthofen; 24 травня 1855, Барцдорф — 28 листопада 1939, Берсдорф) — німецький воєначальник, генерал кінноти Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

Ріхтгофен вступив до Прусської армії в 1874 році, після чого служив у різних військових частинах. У квітні 1902 року Ріхтгофен став командиром особистої кавалерійської гвардії імператора (Gardes du Corps), а наступного року став ад'ютантом імператора Вільгельма II. В березні 1908 року став командиром 2-ї гвардійської кавалерійської бригади. В лютому 1913 року прийняв командування гвардійською кавалерійською дивізією, що розташовувалася в Берліні. У лютому 1914 року Ріхтгофену було доручено командування 6-ю піхотною дивізією, що розташовувалася в Бранденбурзі.

На початку Першої світової війни Ріхтгофен став командиром 1-го кавалерійського корпусу, який входив до складу 3-ї армії під командуванням Макса фон Гаузена. Командуючи вказаним корпусом, Ріхтгофен брав участь у Прикордонних битвах і прориві через Бельгію, а також у Першій битві на Марні.

У листопаді 1914 року корпус Ріхтгофена був перекинутий на Східний фронт у складі новосформованої 9-ї армії. Ріхтгофен та його корпус відіграли важливу роль у Лодзінській битві, де його корпус брав участь у прориві кільця біля 25-го резервного корпусу, який оточили російські війська.

У вересні 1916 року Ріхтгофен став командиром 38-го, в листопаді — 25-го резервного корпусу, в березні 1917 року — командиром 53-го корпусу. З січня 1918 року — заступник командира гвардійського корпусу. У квітні 1918 року Ріхтгофен став заступником голови Військового суду. 10 листопада 1918 року Ріхтгофен подав у відставку зі своєї посади, яку прийняли. Помер у своєму маєтку.

Сім'я

Дядько і прийомний батько майбутнього генерал-фельдмаршала барона Вольфрама фон Ріхтгофена. Також дядько свого значно відомішого тезки, льотчика-аса барона Манфреда фон Ріхтгофена.

Звання

Фенріх портупеї (23 квітня 1874)
Другий лейтенант (11 січня 1876)
Перший лейтенант (12 січня 1886)
Ротмістр (12 травня 1890)
Майор (10 вересня 1897)
Оберстлейтенант (10 червня 1903)
Оберст (10 квітня 1906)
Генерал-майор (20 квітня 1910)
Генерал-лейтенант (19 лютого 1913)
Генерал кінноти (16 вересня 1917)

Нагороди

Орден Корони (Пруссія) 4-го, 3-го і 2-го класу
- зірка до ордена 2-го класу
Орден Франца Йосифа, лицарський хрест (Австро-Угорщина)
Орден Червоного орла
- 4-го класу
  - корона до ордена 4-го класу
- 3-го класу з бантом і короною
- 2-го класу з дубовим листям
  - мечі до ордена 2-го класу (1916)
  - зірка до ордена 2-го класу (1917)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
- почесний лицар
- лицар справедливості
Орден «За заслуги» (Вальдек) 3-го і 1-го класу
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з левом
Орден Корони Італії, командорський хрест
Орден Лева і Сонця 3-го ступеня (Каджарський Іран)
Орден «Святий Олександр», командорський хрест (Третє Болгарське царство)
Орден військових заслуг (Іспанія) 2-го класу
Пам'ятний знак Срібного весілля 1906
Почесний хрест (Ройсс) 1-го класу з короною
Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія)
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Pour le Mérite (19 січня 1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S.61