Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2020)

Малюк Григорій Вікторович
Народився	24 листопада 1948(1948-11-24) Качанівка, Хмільницький район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер	22 серпня 2008(2008-08-22) (59 років) Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Alma mater	Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (1972)
Заклад	Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Хартрон і Завод імені В. О. Малишева
Нагороди

Григорій Вікторович Малюк (24 листопада (за паспортом — 23 вересня) 1948, с. Качанівка Хмільницького району Вінницької області, СРСР — 22 серпня 2008, Харків, Україна) — генеральний директор «Заводу ім. В. Малишева» (Харків), водночас — в. о. заступника міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України (1997-2001 рр.).

У 1972 р. закінчив двигунобудівний факультет Харківського авіаційного інституту за фахом «Ядерні та плазмові силові установки»^[1], у 1972-1973 рр. працював у ньому старшим інженером.

У 1973—1977 рр. — інструктор, зав. відділом Харківського міськкому комсомолу.

У 1977—1992 рр. — начальник бюро, начальник цеху, начальник виробництва, головний інженер заводу «Електроприлад» (Харків). Брав участь у розробленні та виробництві автоматичних систем керування ракетно-космічними комплексами, а також міжконтинентальними балістичними ракетами Р-36М (ракета «Сатана», ракета-носій «Дніпро»), УР-100Н (ракета «Стилет»). Також брав участь у розробці систем керування ракет-носіїв «Циклон» та «Енергія», важких космічних апаратів (модулів «Квант», «Кристал», «Природа», «Спектр» для станції «Мир») та системи автоматичного стикування для орбітальних об'єктів.

У 1992—1997 рр. — заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.^[2][3]

У 1997—2001 рр. — генеральний директор «Заводу ім. В. Малишева» (Харків), водночас — в. о. заступника міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України. Під керівництвом Малюка завод відновив виробництво після тривалого періоду економічної кризи, забезпечив виконання контракту з поставки українських танків до Пакистану.

У 2001—2008 рр. — генеральний директор ТОВ «Українська технологічна компанія „Скіф“» (Харків). У той же період — голова Харківської обласної організації роботодавців «Граніт».

Нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступіня (1998).

Меморіальні дошки Григорію Малюку встановлені на будинку № 82 по вулиці Сумській у Харкові, у я кому він жив^[4], а також на території «Заводу ім. В. Малишева».^[5]

• Білюченко М. Ф., Цепляєва Т. П. Малюк Григорій Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Объединение организаций работодателей Харьковской области (ООР ХО) «Гранит». Малюк Григорий Викторович [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
• Малюк Григорій Вікторович(рос.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.