У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Малинка.
Малинка Віктор Олександрович |
---|
|
---|
Народження | 17 серпня 1935(1935-08-17) (89 років) Таганрог, Азово-Чорноморський край, РСФРР, СРСР |
---|
Країна | СРСР Україна |
---|
Жанр | пейзаж і портрет |
---|
Навчання | Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1957) і Київський державний художній інститут (1967) |
---|
Діяльність | художник, викладач |
---|
Вчитель | Григор'єва Валентина Яківнаd, Чарська Ірина Олексіївнаd, Чарський Євген Гавриловичd, Чебаник Василь Якович і Касіян Василь Ілліч |
---|
Працівник | Молодь і Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука |
---|
Член | Спілка радянських художників України |
---|
Діти | Малинка Олексій Вікторович |
---|
Роботи в колекції | Національний художній музей України, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, Музей книги та друкарства України, Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького, Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв, Таганрозький художній музей, Івано-Франківський краєзнавчий музей, Черкаський обласний краєзнавчий музей і Уманський краєзнавчий музей |
---|
|
|
|
|
|
Віктор Олександрович Мали́нка ( 17 серпня 1935, Таганрог) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Батько художника Олексія, дід художників Петра та Ксенії Малинок.
Біографія
Народився 17 серпня 1935 року в місті Таганрозі (нині Ростовська область, Російська Федерація) в робітничій сім'ї. З 1948 року навчався в образотворчої студії Будинку піонерів Таганрога у Валентини Григор'євої; у 1952—1957 роках — на живописному факультеті у Ростовському художньому училищі в Ірини Чарської, Євгена Чарського[1]; у 1961—1967 роках — на графічному факультеті Київського державного художнього інституту у Василя Чебаника, Василя Касіяна.
У 1966—1968 роках працював художнім редактором київського видавництва «Молодь»; співпрацював із книжковими видавництвами України. У 1996—2000 роках викладав на кафедрі живопису Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну. Мешкав у Києві в будинку на Андріївському узвозі, № 34, квартира № 17[2] та у будинку на бульварі Перова, № 20, квартира № 67[3].
Творчість
Працює у галузях станкової і книжкової графіки, станкового живопису. У реалістичному стилі створює олійні і акварельні пейзажі, портрети. Серед робіт:
- живопис
- «Мій батько» (1954);
- «Квіти в саду» (1955);
- «Автопортрет» (1955; 2000);
- «Гітарист» (1975);
- «Мої батьки» (1980);
- «Улов» (1980);
- «Пам’яті Володимира Висоцького» (1983);
- «Сон» (1983);
- «Щаслива родина» (1985);
- «Полудень» (1997);
- «Схід сонця» (2000);
- «Хмари» (2000);
- «Околиці» (2000);
- «Пейзаж із далями» (2001);
- «Брат» (2001);
- «Весна світла» (2004);
- живописні серії
- «Північ» (1972);
- «По Удмуртії» (1973);
- «Башкирія» (1975);
- «Вологодщина» (1976);
- «Приуралля» (1980);
- «Паланга» (1980);
- «Таймир» (1984);
- «Карелія» (1984);
- «Єнісей» (1988);
- «Сахалін» (1992);
- «Словаччина» (1998);
- «Румунія» (1998);
- «Крим» (1998);
- графіка
- «Батько» (1955);
- «Аза» (1958);
- «Спека» (1975);
- «Гарячий пар» (1979);
- «Політ» (1983);
- «Осінь» (1991);
- «Колеги» (1991);
- «Квітучий сад» (1998).
Ілюстрував здебільшого дитячі книжки, українські, російські, туркменські, грузинські, казахські, якутські народні казки, зокрема:
Учасник міських, обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок з 1955 року. Персональні виставки відбулися у Таганрозі у 1983 році, Ростові-на-Дону у 1984 році, Києві у 1988, 1995, 1998, 2007 роках.
Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, Музеї книги та друкарства України в Києві, Севастопольському, Ростовському і Таганрозькому художніх музеях, Івано-Франківському, Черкаському, Уманському краєзнавчих музеях[1].
Примітки
Література