Максиміліан фон Фрай

Максиміліан фон Фрай
Maximilian von Frey
Народився16 листопада 1852(1852-11-16)
Зальцбург
Помер25 січня 1932(1932-01-25) (79 років)
Вюрцбург
Країна

Австро-Угорщина Німецька імперія

Німеччина
Національністьавстрієць
Діяльністьфізіолог, викладач університету, лікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛейпцизький університет
Галузьфізіологія
Заклад

Інститут фізіології імені Карла Людвіга

Вюрцбурзький університет
Науковий ступіньдоктор медичних наук
ЧленствоСаксонська академія наук (15 жовтня 1898)
Леопольдина Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:дослідження механорецепції, винайдення монофіламентного естезіометра
БатькоCarl von Freyd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиAnna von Freyd Редагувати інформацію у Вікіданих

Максиміліан (Макс) Рупперт Франц фон Фрай (16 листопада 1852 — 25 січня 1932) — німецький фізіолог австрійського походження, який відомий своїми дослідженнями соматосенсорних рецепторів шкіри.

Короткий життєпис

Народився в австрійському місті Зальцбург, в тогочасній Австро-Угорщині. Батько Максиміліана, Карл фон Фрай, походив із дворянської родини Верхньої Австрії.[1]

Молодий фон Фрай вивчав медицину у Відні, Фрайбурзі, Мюнхені, та Лейпцигу. Згодом здобув докторський ступінь у Лейпцизькому університеті в 1877 році. Надалі працював у Фізіологічному інституті Карла Людвіга до кінця свого життя. Паралельно був професором фізіології, викладаючи в університетах Вюрцбурга (1898 р.) і Цюриха (1899 р.).[2]

Науковий внесок

Сфера наукових інтересів фон Фрая змінювалось з часом. У перший період своєї кар'єри він переважно займався фізіологією м'язів, у другий — кровообігом, а в третій став піонером у дослідженнях соматосенсорних рецепторів шкіри: відчуття дотику, болю та пропріоцепції[3].

В 1885 році, під час роботи в Лейпцигу, робота фон Фрая стосувалась вивчення системи кровообігу. Крім того, йому приписують, спільно з Максом Грубером, розробку раннього прототипу апарату штучного кровообігу (АШК)[4]

Найбільший внесок фон Фрай зробив у розуміння роботи сенсорних механорецепторів шкіри. В 1890-х роках фон Фрай припустив, що біль є незалежною тактильною властивістю, поряд із дотиком, відчуттям тепла і холоду, яка пов'язана зі стимуляцією високопорогових нервових волокон вільних нервових закінчень. Він описав шкіру як мозаїку окремих плям, кожна з яких чутлива до того чи іншого з цих подразників.[5] Також він створив унікальний тип естезіометра, який зараз називають нитками (або волосками) фон Фрая, який складався з різних каліброваних нейлонових або пластикових монофіламентів, кожен з яких має різну жорсткість та, відповідно, чинить різний тиск при контакті зі шкірою. Ці нитки можна використовувати для визначення порогової сили, необхідної для виникнення відчуття дотику чи болю[6].

Нейлонова нитка фон Фрая, з каліброваною жорсткістю в 8 г

Примітки

  1. Holger Münzel: Max von Frey. Leben und Wirken unter besonderer Berücksichtigung seiner sinnesphysiologischen Forschung. Würzburg 1992 (= Würzburger medizinhistorische Forschungen. Band 53), S. 4 und 182 f.
  2. Erich Bauereisen: Das Physiologische Institut. In: Peter Baumgart (Hrsg.): Vierhundert Jahre Universität Würzburg. Eine Festschrift. Degener & Co. (Gerhard Gessner), Neustadt an der Aisch 1982 (= Quellen und Beiträge zur Geschichte der Universität Würzburg. Band 6), ISBN 3-7686-9062-8, S. 1027—1031; hier: S. 1027.
  3. Maximilian Ruppert Franz von Frey. Prabook (English) . Dictionary of Scientific Biography Volume 5 Emil Fischer - Gottlieb Haberlandt Paperback. 
  4. Zimmer, Heinz-Gerd (September 2003). The heart-lung machine was invented twice--the first time by Max von Frey. Clinical Cardiology. United States. 26 (9): 443—5. doi:10.1002/clc.4960261011. ISSN 0160-9289. PMC 6654554. PMID 14524605. 
  5. Norrsell U, Finger S and Lajonchere C (1999). Cutaneous sensory spots and the "law of specific nerve energies": history and development of ideas (PDF). Brain Research Bulletin. 48 (5): 457—465. doi:10.1016/S0361-9230(98)00067-7. PMID 10372506. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2011. 
  6. M. von Frey: Erste Abhandlung: Druckempfindung und Schmerz. Band 23, 1896, S. 208—217.

Посилання