У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Максимов .
Микола Валерійович Максимов ( 18 липня 1987 , м. Глухів Глухівського району (нині — Шосткинського району ), Сумська область , Українська РСР , СРСР — 6 травня 2022 , поблизу м. Попасної (з 2020 р. — Попаснянської міської громади Сєвєродонецького району ) на Луганщині — український військовий, сержант 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського Збройних Сил України , учасник російсько-української війни , який загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році .
Народився 18 липня 1987 року в місті Глухові на Сумщині . З 2015 року перебував на військовій службі у складі ЗС України , був учасником війни на сході України в складі АТО та ООС . Обіймав військову посаду командира відділення розвідувального взводу 15-го окремого мотопіхотного батальйону «Суми» 58-мої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського . У 2018 році вступив на дошкільний факультет Глухівського національного педагогічного університету імені Довженка, який закінчив за спеціальністю 014 Середня освіта (Фізична культура). З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Загинув 6 травня 2022 року поблизу м. Попасної (з 2020 року — Попаснянської міської громади Сєвєродонецького району ) на Луганщині під час мінометного обстрілу. За словами побратимів, Микола Максимов виводив людей в безпечне місце, але сам загинув. Поховали загиблого 12 травня 2022 року в рідному місті на Веригинському кладовищі[ 1] [ 2] [ 3] [ 4] [ 5] [ 6]
У загиблого залишилася рідна сестра.
Орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі .
.svg){kind=small}
