Лінія Барбара (нім.Barbara Linie) — одна з основних оборонних ліній у системі німецьких фортифікаційних споруд під загальною назвою Зимова лінія в Центральній Італії в роки Другої світової війни. Оборонний рубіж проходив південніше лінії Густава на віддалені 15-32 км від неї, від Коллі-а-Вольтурно на адріатичному узбережжі до Сан-Сальво. Поблизу східного узбережжя лінія оборони проходила по берегах річки Тріньо. Комплекс оборонних споруд лінії Барбара в основному складався з укріплених та обладнаних в інженерному відношенні опорних пунктів по гребенях гірських вершин.
На початку листопада, після тривалих боїв по усьому рубежу німецької оборони, американські війська знову прорвалися крізь Апеннінські гори поблизу тірренського узбережжя Італії й змусили війська Вермахту відійти на третій рубіж Зимової лінії — лінію Бернхардта.
На адріатичному узбережжі прорив лінії Барбара здійснювався 8-ю британською армією генерала Б.Монтгомері. У жовтні 1943 його армія подолала річку Біфурно й після серії боїв прорвалася крізь лінію Вольтурно 6 жовтня. Однак, через складності з подоланням гірських доріг у осінніх умовах, відставання підрозділів логістики та забезпечення, британські формування застопорилися у наступі й чекали на доставку необхідних запасів, боєприпасів та іншого майна, що повільно просувалося по дорогах від Барі і Таранто до їх тилових структур. Через логістичні проблеми, тільки на 2 листопада британська армія спромоглася зосередитися й завдати потужного удару по німецьким військам на лінії Барбара. V-й британський корпус на правому та XIII-й корпус на лівому флангах армії відповідно у ніч 2 листопада прорвали оборону німців.
