Стала моделлю завдяки випадковій зустрічі в лондонському районі Сохо з Бенжаміном Хартом, британським актором і ведучим шоу про моду на BBC. Він заохотив 14-річну дівчину спробувати себе в модельному бізнесі. Як наслідок Лілі підписала контракт з агентством Storm Models[3].
Першим успіхом в її кар'єрі стала фотосесія для італійської версії журналу Vogue, на яку Лілі запросив знаменитий американський фотограф Стівен Мейзел. Пізніше Коул неодноразово з'являлася на обкладинках найвідоміших журналів мод: Vogue (США, Італія, Велика Британія, Японія, Республіка Корея), Citizen K, Numéro. У листопаді 2004 року на церемонії British Fashion Awards Лілі Коул була названа «Моделлю року».
Лілі брала участь в рекламних кампаніях таких брендів, як Chanel, Christian Lacroix, Hermes, Longchamp, Cacharel, Topshop і Anna Sui косметики, а також представляла парфуми I Love Love By Moschino. Серед дизайнерів, чиї моделі одягу вона демонструвала на подіумі, Chanel, DKNY, Жан-Поль Готьє, Версаче, Александр Макквін, Джон Гальяно, Louis Vuitton і багато інших.
У 2007 році, Лілі Коул займала 83 місце в списку найбагатших молодих людей Британії. Прибуток моделі в 2007 році становив майже 14 мільйонів доларів[3].
Кінокар'єра
Природозахисна діяльність
У 2013 році англійська модель створила колекцію ювелірних прикрас, щоб допомогти збереженню тропічних лісів. Аксесуари виготовлені із золотистого металу і дикого каучуку, який видобувають в Бразилії. Створення ринку цієї стійкої гуми є спробою забезпечення фінансового стимулу для збереження тропічних лісів Землі, адже «природний» видобуток каучуку більш витратний, ніж його отримання на спеціальних плантаціях[4].
В рамках Лондонського тижня моди-2013 Лілі Коул відкрила фешн-шоу від Вів‘єн Вествуд метафоричним танцем, покликаним символізувати важке становище так званих «екологічних» біженців[5].
.svg){kind=small}
