Батько був військовим. За три тижні до народження Луїзи Маргарити його було призначено командуючим III армійським корпусом Німецької імперії[de]. На той час він мав чин генерал-лейтенанта. Згодом дослужився до звання генерал-фельдмаршала. Брав участь у кількох військових кампаніях, у тому числі, дансько-прусській війні 1864 року, австро-прусській 1866 та франко-прусській 1870. Їхній шлюб із матір'ю був нещасливим. Від розлучення подружжя втримало лише втручання імператора.
Луїза Маргарита із родиною
У 18 років принцеса пошлюбилася із молодшим сином королеви Вікторії, Артуром Вільямом, що був старшим від неї на десять років та носив титул герцога Коннаутського та Стретхернського. Вінчання відбулося 13 березня 1879 року в каплиці Святого Георгія Віндзорського замку.[1]
У пари народилося троє дітей:
Патриція (1886–1974) — дружина сера Александра Рамзея, морського офіцера королівського флоту, мали єдиного сина.
Офіційною резиденцією подружжя був Кларенс-гаус. Вони також придбали заміський будиночок у Багшот-Парку в графстві Суррей.
Протягом життя герцогиня супроводжувала чоловіка країною, відвідуючи із ним різноманітні заходи. Коли ж 1911 року Артур був призначений генерал-губернатором Канади, Луїза Маргарита поїхала із ним. Сама вона 1885 року стала шефом 64-го полку прусської армії, а у 1916 — шеф-полковником 199-го канадського піхотного батальйону.
.svg){kind=small}
.jpg)
.jpg)
