PROFILPELAJAR.COM

Лунь очеретяний

Дорослий самець (попереду), молодий (позаду) та доросла самка (на задньому плані)

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Соколоподібні (Falconiformes)
Родина:	Яструбові (Accipitridae)
Рід:	Лунь (Circus)
Вид:	Лунь очеретяний

Біноміальна назва

C. aeruginosus
(Linnaeus, 1758)

Ареал C. aeruginosus Гніздування Осіле проживання Зимування Випадкова поява

Посилання

Вікісховище:	Circus aeruginosus
EOL:	45511397
ITIS:	559297
МСОП:	22695344
NCBI:	8964
Fossilworks:	373315

Лунь очеретяний^[1] (Circus aeruginosus), або лунь болотяний — хижий птах родини Яструбові (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes), один з чотирьох видів роду Лунь (Circus), що зустрічаються в Україні. Вид перебуває під охороною Бернської конвенції та ряду інших природоохоронних документів^[2].

Зовнішній вигляд

Найбільший серед лунів, що зустрічаються в Україні. Загальна довжина 49—60 см, маса 500—750 г, довжина крила 36—43 см, розмах крил 110—140 см. Статевий диморфізм проявляється у розмірах та особливостях забарвлення. Самки значно більші від самців. Вікові зміни і статеві відмінності в забарвленні досить значні. Забарвлення дорослих самців – сіре, біле, буре або чорне; тім'я буре або чорне з охристими краями пір'їн; спина і плечі бурі або чорні з більш-менш розвиненим світлим малюнком. У дорослих самок голова вохриста з темними плямами, спинна сторона тіла бура з охристими відмітками на крилах і плечах; черевце буре; на грудях вохриста пляма. Молоді очеретяні луні в першому гніздовому вбранні схожі на дорослих самок, але без сіруватого кольору на крилах і з вужчими довгастими відмітками на тім'ї. Райдужна оболонка жовта, дзьоб і кігті чорні, ноги — жовті.

Дорослий самець: вигляд зверху
Дорослий самець: вигляд знизу
Доросла самка: вигляд знизу
Доросла самка у польоті

Поширення та чисельність

Поширений в помірному кліматі Євразії, в Північно-Західній Африці, на островах Реюньйон і Мадагаскар, в Австралії. В північній частині ареалу птах є перелітним. В Україні гніздиться по всій території, крім гірських районів; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні, значно рідше трапляється взимку на решті території.

Чисельність в Європі оцінена в 93—140 тис. пар. Найзвичайніший серед усіх видів лунів в Україні, гніздиться 13,8—23,6 тис. пар^[3].

Біотопи

Заселяє обширні заболочені простори з розвиненою надводною рослинністю і зарослі водойми. Надає перевагу густим заростям очерету.

Улюбленим гніздовим біотопом є масиви заростей очерету на великих озерах, водосховищах і ставах. Лісостепові райони заселені цим видом найщільніше. У степовій зоні достатньо поширений у заболочених балках, заплавах рік і вологих солончаках.

Під час міграцій і зимівлі трапляється в інших відкритих місцевостях.

Гніздування

Гніздо — громіздка, до 1 м в діаметрі і 0,5 м у висоту будівля із стебел і листя торішнього очерету, рогозу та гілок. Гніздо будує серед очерету. Кладка з 4—5, рідко з 2 білих, іноді з зеленуватим відтінком і вохристими плямами яєць.

Самка висиджує кладку 33—36 днів. Пухове вбрання пташенят жовтувате, на голові біле.

Живлення

Живиться дрібними птахами, яйцями, рибою, жабами, ловить дрібних звірів, особливо гризунів.

Охорона

Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»^[4]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому, лунь очеретяний занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні) та Резолюції 6 (види, що потребують спеціальних заходів збереження їхніх оселищ) цієї ж конвенції^[2]. Крім того, вид охороняється Боннською конвенцією (В залежності від регіону: Додаток І. Види, що знаходяться під загрозою зникнення. Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим), а також Вашингтонською конвенцією (CITES) (Додаток ІІ. Види, що можуть опинитися під загрозою зникнення у разі відсутності суворого регулювання торгівлі зразками таких видів) та Директивою Європейського Союзу 2009/147/ЄС «Про захист диких птахів» (Додаток І. Види і підвиди, що знаходяться під загрозою вимирання, які є вразливими, рідкісними або специфічними з екологічної точки зору)^[5]. На регіональному рівні в Україні лунь очеретяний занесений до Червоних книг/списків тварин Миколаївської та Харківської областей^[2].

Джерела. Примітки

↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ ^а ^б ^в Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 31)
↑ BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
↑ Лунь очеретяний у Червоному списку МСОП
↑ Директива ЄС про захист диких птахів

Література

Воїнственський М. А. Птахи. — К. : Рад. школа, 1984. — 304 с. (с. 108—109)
Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. - К.: Наук. думка, 1977. - 322 с.
Жизнь животных / Под ред. В.Д. Ильичева, А.В. Михеева. — М. : Просвещение, 1986. — 527 с.
Марисова І. В., Талпош В. С. Птахи України. Польовий визначник. — К. : Вища школа, 1984. — 184 с. (с. 63)
Михеев А. В. Биология птиц. Полевой определитель птичьих гнезд. — М. : Цитадель, 1996. — 460 с. (с. 284—285, 331—332)
Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.