Євгенія Іванівна Лопушинська
Народження	21 грудня 1920(1920-12-21) Березівка, Одеська область
Смерть	6 лютого 1996(1996-02-06) (75 років) Київ
Країна	Україна
Навчання	Московський архітектурний інститут
Діяльність	архітекторка
Заклад	Інститут «УкрНДІпроектреставрація»
Нагороди
Премії

Євгенія Іванівна Лопуши́нська (21 грудня 1920, Березівка — 6 лютого 1996, Київ) — українська архітекторка.

Народилася 21 грудня 1920 року в місті Березівці (тепер Одеська область, Україна). 1946 року закінчила Московський архітектурний інститут. У 1946—1996 роках працювала в Інституті «УкрНДІпроектреставрація» в Києві^[1].

Померла в Києві 6 лютого 1996 року.

Брала участь в реставрації:

• будинку настоятеля Троїцької надбрамної церкви та церкви Фео­досія Печерського Києво-Печерської лаври (1951–1957);
• Золотих во­ріт у Києві (1980–1982);
• ханського палацу в Бахчисараї (1953–1967);
• мечеті Муфті-Джамі у Фео­досії (1969–1973);
• церкви Івана Предтечі у Керчі (1968–1991);
• фортеці у смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області (1970–1989).

• Нагороджена орденом «Знак Пошани» і пам'ятною медаллю «1500-річчя Києва» (за роботу з реставрації комплексу «Золоті ворота»)^[2];
• Лауреат Державної премії України в галузі архітектури за 1991 рік (за дослідження та реставрацію церкви Іоанна Предтечі в Керчі — пам'ятки архітектури VIII—XIX століть).

• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 841 . — ISBN 5-88500-042-5.