За даними на 1859 рік у казенному селі Ананьївського повітуХерсонської губернії мешкало 2542 особи (1288 чоловічої статі та 1254 — жіночої), налічувалось 428 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Гандрабурської волості мешкало 3039 осіб, налічувалось 589 дворів, існували православна церква та школа[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5446 осіб (2740 чоловічої статі та 2706 — жіночої), з яких 5188 — православної віри[3].
Село Липецьке описується в повісті Свекли Олександри «На коммуну йшли», яка була опублікована в журналі Плужанін у 1927 році. В одному з фрагментів повісті пишеться:
«Село Ліпецьке — велике село. На цілих вісімнадцять верст розкинулось воно своїми біленькими халупами в глибокій балці, а посередині управа і над нею жовто — блакитний стяг з вітром змагається.»[5]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4627 осіб, з яких 2028 чоловіків та 2599 жінок.[6]
Ісадченко Володимир Олександрович (1994—2014) — старший солдат строкової служби, стрілець 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону дніпропетровського полку охорони громадського порядку Національної гвардії України, загинув під час Антитерористої операції на Сході України.
Думбрава Андрій Іванович (1992—2022) — солдат; загинув 24 лютого 2022 року в перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну під час бомбардувань військових частин.
Урсул Олександр Олександрович (1999—2022) — солдат загинув 15 березня 2022 на сході України, захищаючи країну під час повномасштабного вторгнення країни-агресорки (РФ).
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
