Кірха Святої Катерини (Поділ)
Лютеранська кірха (церква) Святої Катерини — німецька євангелічна церква, що існувала в 1795—1811 роках на Подолі в Києві. Історія храмуВихідці з Німеччини мешкали у Києві давно, але лише у XVIII столітті тут почала формуватися німецька громада. Київські німці мешкали переважно на Подолі, зокрема, у 1728 році тут відкрив першу в місті аптеку німецький провізор Йоганн Гейтор (Ейстер)[1]. У 1751 році аптека перейшла до зятя Гейтора, Георга-Франца Бунге, який став одним із засновників німецької лютеранської громади[2]. У 1760-х роках імператриця Катерина II, німкеня і колишня лютеранка, почала заохочувати заселення німцями-колоністами українських та південноросійських земель, тому кількість німців у Києві почала потроху збільшуватися[1], у 1765 році на Подолі мешкало вже 20 німців[3]. Близько 1765 року на Георг Бунге запросив для виховання своїх дітей доктора філософії, саксонця Христофора Лебрехта Граля, який у 1767 році став пастором лютеранської громади, завів метричну книгу та 5 серпня того ж року провів перше лютеранське богослужіння у будинку Бунге[1][3]. Першою дитиною, яку охрестив пастор Граль, став Карл Христофор Лівен[ru], майбутній міністр народної просвіти Російської імперії[1][3]. Станом на 1770 рік німецька громада нараховувала вже понад 100 осіб і продовжувала зростати, лютеранські богослужіння проводилися у будинку Георга Бунге, який був церковним старостою, опікуном церкви був генерал фон Лівен, батько Карла Христофора Лівена[3]. До 1794 року німецька лютеранська громада потроху назбирала кошти (285 рублів) на будівництво окремої церковної будівлі, що разом із низкою пожертв від лютеран інших регіонів дозволило у 1794—1975 році побудувати на Подолі кірху[1], яка була освячена на честь святої Катерини, таким чином київські лютерани віддали шану імператриці Катерині II, яка дозволила будівництво в Києві лютеранської церкви[4][2]. Лютеранська кірха мала вигляд невеликої дерев'яної, прямокутної у плані будівлі із прибудовами до торців[4]. Місце її розташування точно не визначене. Микола Закревський вказував, що кірха стояла неподалік Воскресенської церкви (ріг сучасних провулку Хорива і Спаської вулиці)[2]. Сучасний києвознавець Михайло Кальницький стверджує, що кірха стояла на місці сучасного будинку № 8 по вулиці Петра Сагайдачного, на розі з вулицею Ігорівською[4]. Історик Олена Попельницька вказує географічним місцем кірхи Рождественську вулицю, тогочасну головну вулицю Подолу[5][К 1]. Пастором кірхи до своєї смерті весною 1799 року був Христофор Граль[4], восени того ж року цю посаду обійняв уродженець Ганновера Вільгельм Фердинанд Бауершмідт[2]. За його каденції до Києва приїхало кілька лютеранських родин, які, однак, оселилися не на Подолі, а на Печерську, тим самим створивши новий лютеранський осередок у місті. Церковним старостою після смерті Георга Бунге у 1792 році став один із його синів, опікуном кірхи після смерті Лівена став київський військовий губернатор Андрій Фенш (за походженням — англієць Ендрю Феншоу), а після його від'їзду — комендант Київської фортеці генерал-майор Массе (або Мале[1]), католик, одружений з лютеранкою[7]. Навесні 1811 року пастор Бауершмідт помер, новим пастором призначили Юста Фрідріха Ейсмана, але той приїхав до Києва лише через рік, у березні 1812 року. Цікаво, що після смерті пастора Граля тимчасовим пастором став його зять, Іоанн Христофор Рейснер, і він же після смерті другого пастора, Бауершмідта, знову тимчасово проводив богослужіння до призначення нового пастора[7]. Кірха практично не мала церковного начиння, не було навіть органу[2]. У 1808 році помер вчитель Іоанн Борецький, який заповів лютеранській громаді свій будинок і майно, на кошти від продажу яких громада мала придбати церковний орган. Втім, під час подільської пожежі 9—11 липня 1811 року дерев'яна кірха згоріла вщент разом із більшою частиною київського Подолу[4]. Подільські лютерани переселилися на Печерськ, у малозаселену тоді місцевість Липки, де 25 червня 1812 року заклали нову дерев'яну церкву святої Катерини, згодом перебудовану на муровану[1]. Див. такожКоментаріПримітки
Джерела
Посилання
Information related to Кірха Святої Катерини (Поділ) |