Кшиштоф Зиґмунт Пац

пол. Krzysztof Zygmunt Pac
пол. Krzysztof Zygmunt Pac
пол. Krzysztof Zygmunt Pac
портрет Кшиштофа Зиґмунта Паца роботи Даніеля Шульца[en]
великий конюший литовський
1646
МонархВладислав IV Ваза
ПопередникЯн Казимир Ходкевич[pl]
НаступникБогуслав Радзивілл
хорунжий великий литовський
1646 — 1656
МонархВладислав IV Ваза, Ян II Казимир
ПопередникМихайло-Кароль Радзивілл
НаступникЗиґмунт Адам Слушка[pl]
підканцлер литовський
1656 — 1658
МонархЯн II Казимир
ПопередникКазимир Лев Сапіга
НаступникАлександр Кшиштоф Нарушевич
канцлер великий литовський
1658 — 1684
МонархЯн II Казимир, Міхал Корибут Вишневецький, Ян III Собеський
ПопередникАльбрехт-Станіслав Радзивілл
НаступникМарціан Александр Огінський

Народився1621[1][2][…]
Помер10 січня 1684(1684-01-10)[4][5]
Belwederd[5]
ПохованийПажайсляйський монастир[6]
Відомий якдипломат, державний діяч, політик
КраїнаВелике князівство Литовське і Річ Посполита
Alma materПерудзький університетd, Ягеллонський університет[7], Падуанський університет, Льєзький університет і Ґрацький університет
БатькоСтефан Пац[8]
МатиАнна Рудоміна-Дусяцькаd[8]
У шлюбі зКлара Ізабелла Євгенія Пацd[9]
ДітиQ124855969?[10]
БратиЗофія, Анна, Катажина, Станіслав, Міколай Стефан[be]

Кшиштоф Зиґмунт Пац[11], також Христофор Сигізмунд (1621 — 10 січня 1684) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; хорунжий великий литовський (1646—1656), підканцлер литовський (1656—1658), великий канцлер литовський (1658—1684).

Життєпис

Кшиштоф Зиґмунт народився 1621 року, походив із магнатського роду Паців гербу Гоздава. Був другим сином Стефана Паца, на той час писаря великого литовського, й Анни Марцибели Рудоміна-Дусяцької. Мав двох братів — Станіслава та Міколая Стефана[be], та трьох сестер — Зофію, Анну та Катажину.

1632 року разом із старшим братом Станіславом почали навчатися у Краківському університеті, 1638 року продовжили навчання у Падуанському університеті, а 1639 року в Перуджі. Близько трьох років перебували брати також на навчанні у Ґраці, вдосконалюючи німецьку мову. Служив Кшиштоф у французькій, іспанській і голландській арміях, відвідав Францію, Іспанію, Англію. 1642 року записався до Льєзького університету на право та математику. 1643 року, після смерті матері та брата Станіслава повернувся до Литви[12].

1646 року Кшиштоф став конюшим литовським, проте восени був змушений поступитися цією посадою Богуславові Радзивіллу[13]. Цього ж року став хорунжим великим литовським[14]. Неодноразово обирався послом на сейми Речі Посполитої — 1647[15], 1648[16], 1649[17], 1649/1650[18][19], 1650, 1652, 1653, 1654, 1655 років[20]. На сеймі 1648 року призначений до військової ради[21].

Кшиштоф Пац користувався великою довірою короля Яна II Казимира й більшість свого часу проводив у його компанії. Дотримувався профранцузької орієнтації, був прихильником ідей королеви Марії Луїзи Ґонзаґа.

1650 року проводив переговори зі шведським послом у Лейдені. У 1650, 1653 і 1655 роках був депутатом Головного трибуналу Великого князівства Литовського[12], 1650 року був обраний його маршалком[22]. 1651 року брав участь у військових діях проти козаків, власним коштом спорядив і утримував гусарську хоругву. На сеймі 1652 року був обраний як делегат для переговорів із козаками[23]. Був маршалком сейму надзвичайного у Бересті-Литовському, що тривав протягом 24 березня — 7 квітня 1653 року[24].

1655 року, перебуваючи біля короля, Пац здійснював дискредитацію як зрадників братів Януша та Богуслава Радзивіллів[12]. 1656 року отримав від короля Яна Казимира за дипломатичні заслуги (а також через шлюб із фрейліною королеви) меншу печатку підканцлера литовського[25]. Підписав Віленське перемир'я 24 жовтня 1656 року з Московським царством[12].

2 березня 1658 року Кшиштоф Зиґмунт отримав посаду канцлера великого литовського[25]. Під час перебування у московському полоні підскарбія литовського Вінцента Корвін-Ґосевського, був адміністратором скарбниці Великого князівства Литовського протягом кінця 1658 — початку 1659 років[26][27]. 6 вересня 1658 року засвідчив Гадяцький договір наступною присягою:

Ми, ... Кшиштоф Пац, канцлер великий; Александр Нарушевич, підканцлер Великого князівства Литовського, присягаємо Господу Богу, у святій Тройці єдиному, що Комісію, яка відправлялася під Гадячим дня 6 вересня, 1658 року іменем його королівської величності та всієї Річі Посполитої із військом Запорозьким і цілим народом Великого князівства Руського, в усьому дотримувати будемо і її задовольняти повинні, жодних листів, привілеїв, заборон, грамот ніяким чином тієї Комісії чи будь-якого пункту її супротивних із канцелярії видавати не будемо; більше того, супротивні ради повинні будемо відкидати, жодним розрішенням ні від кого в цій присязі нашій не вимагаючи і не приймаючи. В цьому нам, Господи Боже, допоможи і це святе Євангеліє Господа Ісуса Христа!.

— Комісія Гадяцька. Річ Посполита Трьох Народів 1658

[28].

Як представник Литви, проводив переговори зі Швецією, які закінчилися підписанням Олівського миру 1660 року[29]. Він підтримував плани королеви Марії Луїзи Ґонзаґи щодо проведення виборів лат. vivente rege («при живому королі»). Виконавши низку політичних і дипломатичних функцій, він став одним із стовпів французької партії[12]. 1661 року отримав із французької скарбниці 30 000 ліврів[30]. 1662 року отримав із каси французького посла у Речі Посполитій Антуана де Люмбре оплату 15 000 франків за підтримку плану елекції vivente rege французького кандидата королеви[31].

Протягом 1661–1663 років брав участь у військових кампаніях проти Московського царства та в Україні[32]. Проводив також переговори з Московським царством, які призвели до підписання Андрусівського перемир'я 1667 року. Після смерті королеви Марії Луїзи поступово змінив політичну орієнтацію на прогабсбурзьку. Під час абдикаційного сейму 16 вересня 1668 року підписав акт підтверджуючий абдикацію Яна Казимира[33]. Після цього підтримував кандидатуру московського царевича Федора на польський престол[34]. Був членом генеральної конфедерації 5 листопада 1668 року на сеймі конвокаційному[35].

Кшиштоф Пац 15 травня 1669 року він уклав угоду з примасом Міколаєм Пражмовським, великим коронним гетьманом Яном Собеським і великим підскарбієм коронним Яном Анджеєм Морштином про підтримку кандидатури принца Конде на польську корону. Проте пізніше був одним із лідерів партії, яка виступала за коронацію Міхала Корибута Вишневецького 1669 року, підписав його pacta conventa[36]. Він був одним із лідерів придворної партії за правління Міхала Корибута Вишневецького, поруч із коронним підканцлером Анджеєм Ольшовським, його головним радником. Проте, Пац постійно ворогував із підканцлером і примасом Пражмовським за керівну роль у королівському оточенні[37].

1673 року Кшиштоф Пац, зокрема як староста гродненський, добився прийняття закону, за яким кожен третій сейм повинен відбуватися у Гродні[38]. У зв'язку з цим рішенням під наглядом канцлера протягом 1673—1678 років Гродненський замок було перебудовано, а біля стіни з боку річки Німан було збудовано будинок, де розташовувалися Посольська та Сенаторська Ізби. Про цю реконструкцію нагадує спеціальна табличка, вмурована над брамою замку[39].

Був членом генеральної конфедерації створеної 15 січня 1674 року на конвокаційному сеймі[40]. Під час елекції 1674 року підтримував кандидатуру московського царя Олексія Михайловича[41]. Був електором Яна III Собеського від повіту ковенського 1674 року[42]. Після його обрання разом із Міхалом Казимиром Пацом очолив опозицію до нього та був підкуплений Австрією і Бранденбургом. 1672 року бранденбурзьке посольство вручило йому як хабар 500 дукатів[43]. 1676 року був присутнім на коронаційному сеймі[44].

Поховання Кшиштофа Паца, його дружини та сина у Пажайсляйському монастирі

Кшиштоф Пац протяго свого життя зосередив у своїх руках значні маєтності. Був старостою вільковиським (1633), вовпінським, анікштанським, козеницьким, кліщелійським (1659—1670), вількійським (1661), гродненським, ковенським (1666—1676)[45], пінським, шедувським, триським, віштинецьким (1658)[46], мейшаґольским, ширвінтським і остринським (1652), адміністратором Упітської, Шедувської (від 1658 року)[46], Гродненської (1670—1673) та Олитської (1664—1684) економій, державцею старих мит Великого князівства Литовського (1668—1680), державцею соляної повинності литовської (1671—1673)[47], лісничим неманойцьким (1653)[24][12].

1683 року поїхав на лікування до Карлових Вар. Помер Кшиштоф Пац 10 січня 1684 року у своєму маєтку Бельведері у Варшаві[48]. Похований разом із дружиною біля могили їхнього сина 1685 року у костелі Пажайсляйського монастиря[49]. Їхнє поховання було неодноразово руйноване та профановане, проте 2003 року була здійснена церемонія перепоховання, яку провів каунаський єпископ Сіґітас Тамкевічюс.

Сім'я

1654 року одружився з Кларою Ізабеллою де Майлі[pl], придворній дамі королеви Марії Луїзи[24], відомої своїм авторитарним характером. Мав із нею єдиного сина, який помер у восьмирічному віці.

Не маючи нащадків, канцлер Пац опікувався своїм родичем Міколаєм Анджеєм[pl], якому 1673 року передав староство ковенське та маєток Єзно[50]. 1678 року змінив заповіт на користь іншого свого родича, Казімєжа Міхала Паца[pl][12].

Фундації

Пажайсляйський монастир
Палац роду Паців у Єзно. Малюнок Наполеона Орди, 1875 рік

Резиденції Кшиштофа Паца славилися своєю пишнотою, особливо палац, збудований у 1659–1660 роках[51] для його дружини по дорозі з Варшави до Уяздува, який він назвав Бельведер[pl] (від італ. bel vedere — «гарний краєвид»). Палац у Єзно, успадкований від батька, спонукав короля Яна Казимира до заяви, яка згодом стала загальновідомою приказкою пол. Wart Pac pałaca… («Вартий Пац палацу»). Кшиштоф Зиґмунт був фундатором костелів у рідних містах Єзно та Острині, обдарував також домініканців у Віржболові[12].

Його основною фундацією були камальдульський костел та Пажайсляйський монастир, алюзивно названій «Mons Pacis» («Гора миру, спокою»), поблизу Пажайсле біля Каунаса. Фундацію вперше схвалив сейм 1662 року. Для обдарування монастиря Пац придбав сам Пажайсле та інші довколишні маєтки, а за свою пожертву отримав схвалення сейму 1667 року. Будинки зведені трьома італійськими архітекторами: Л. Фредро, К. Путіні та П. Путіні, оздоблені фресками в 1674—1684 роках флорентійським художником М. А. Паллоні. Кшиштоф Зиґмунт також намагався використати свій вплив на кардинала-протектора Польщі Вірджініо Орсіні[pl] для отримання Пажайсляйським монастирем мощей святого Ромуальда та просив папського дозволу перевести орден капуцинів до Польщі[12][52].

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1033803677 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. opac.vatlib.it
  3. NUKAT — 2002.
  4. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 161.
  5. а б Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 169. — 377 с.
  6. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 171. — 377 с.
  7. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 150. — 377 с.
  8. а б Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 88, 150. — 377 с.
  9. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 154–155, 170. — 377 с.
  10. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 171, 246. — 377 с.
  11. Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — 2-е выд. — Мінск: БелЭн, 2007. — с. 422.
  12. а б в г д е ж и к Tadeusz Wasilewski. Krzysztof Zygmunt Pac H. Gozdawa. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  13. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 55-56.
  14. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 151.
  15. Jan Dzięgielewski, Izba poselska w systemie władzy Rzeczypospolitej w czasach Władysława IV, Warszawa 1992, s. 175.
  16. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 86.
  17. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 146.
  18. Łucja Częścik, Sejm warszawski w 1649/50 roku, 1978, s. 149.
  19. Stefania Ochmann-Staniszewska, Sejm koronacyjny Jana Kazimierza w 1649 r., Acta Universitatis Wratislaviensis. Historia 45, Wrocław 1985, s. 249.
  20. Stefania Ochmann-Staniszewska, Zdzisław Staniszewski, Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo — doktryna — praktyka, tom II, Wrocław 2000, s. 392.
  21. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 79.
  22. Złota księga szlachty polskiej, r. XVIII, Poznań 1896, s. 133.
  23. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 153.
  24. а б в Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 154.
  25. а б Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 156.
  26. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 157—158.
  27. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 157—158.
  28. Комісія Гадяцька. Річ Посполита Трьох Народів 1658. Конституанта.
  29. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 158.
  30. Kazimierz Waliszewski, Polsko-francuzkie stosunki w XVII wieku 1644—1667. Opowiadania i źródła historyczne ze zbiorów archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych…, Kraków 1889, s. 102.
  31. Kazimierz Waliszewski, Polsko-francuzkie stosunki w XVII wieku 1644—1667. Opowiadania i źródła historyczne ze zbiorów archiwalnych francuzkich publicznych i prywatnych…, Kraków 1889, s. 110—111.
  32. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 160.
  33. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, 481.
  34. Wacław Uruszczak, Fakcje senatorskie w sierpniu 1668 roku, w: Parlament, prawo, ludzie, studia ofiarowane profesorowi Juliuszowi Bardachowi w sześćiesięciolecie pracy twórczej, Warszawa 1996, s. 315.
  35. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 498.
  36. Porzadek na seymie walnym electiey między Warszawą a Wolą przez opisane artykuły do samego tylko aktu elekcyey należące vchwalony y postanowiony, Roku Pańskiego tysiąc sześćset sześćdziesiąt dziewiątego dnia wtorego miesiąca maia. [b.n.s]
  37. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 164.
  38. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 166.
  39. J. Kowalczyk, Pałace i dwory późnobarokowe w mieście sejmowym Grodnie, [w:] Sztuka ziem wschodnich Rzeczypospolitej XVI—XVIII w., red. J. Lileyko, Lublin 2000, s. 451.
  40. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 129.
  41. Krystyn Matwijowski, Pierwsze sejmy z czasów Jana III Sobieskiego, Wrocław 1976, s. 18.
  42. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 151.
  43. Jacek Kaniewski, Z badań nad zjawiskiem korupcji w nowożytnej Rzeczypospolitej. XVII—XVIII wieku. Wieki Stare i Nowe 1(6), 2009, s. 146—147.
  44. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 167.
  45. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 161, 167.
  46. а б Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 157.
  47. Stanisław Zawadzki, Gospodarowanie ekonomiami królewskimi w Wielkim Księstwie Litewskim w świetle kontraktów dzierżawnych z II poł. XVII w., Warszawa 2021, s. 156.
  48. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 169.
  49. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 171.
  50. Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 168.
  51. Eugeniusz Szwankowski: Ulice i place Warszawy. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1970, s. 16.
  52. Pažaislis - Монастир Пажайсліс. Замки і храми України.

Джерела

  • Pacowie: materyjały historyczno-genealogiczne / ułożone i wydane przez Józefa Wolffa, Petersburg, 1885, s. 150—171.
  • Грыцкевіч А. Пацы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 423. — ISBN 985-11-0378-0 (т. 2), ISBN 985-11-0315-2.
  • Сагановіч Г. Невядомая вайна: 1654—1667 / Генадзь Сагановіч. — Мн.: Навука і тэхніка, 1995.— 143, [2] с.: іл. — ISBN 5-343-01637-5.

Посилання

Read other articles:

Seventh shōgun of the Tokugawa dynasty In this Japanese name, the surname is Tokugawa. Tokugawa IetsuguShōgunIn office1713–1716MonarchNakamikadoPreceded byTokugawa IenobuSucceeded byTokugawa Yoshimune Personal detailsBorn(1709-08-08)August 8, 1709Edo, Tokugawa shogunate(now Tokyo, Japan)DiedJune 19, 1716(1716-06-19) (aged 6)Tokugawa shogunateSpouseYoshiko no MiyaParents Tokugawa Ienobu Gekkōin Signature This article appears to contradict itself on the age of Ietsugu at the time...

 

 

Ranger 2Ranger 2Mission typeTechnologyOperatorNASAHarvard designation1961 Alpha Theta 1COSPAR ID1961-032A SATCAT no.206Mission duration2 days Spacecraft propertiesManufacturerJet Propulsion LaboratoryLaunch mass304 kilograms (670 lb)Power150 W Start of missionLaunch date18 November 1961, 08:09:00 (1961-11-18UTC08:09Z) UTCRocketAtlas LV-3 Agena-BLaunch siteCape Canaveral LC-12 End of missionDecay date20 November 1961 (1961-11-21) Orbital parametersReference system...

 

 

Clark Graebner Nazionalità  Stati Uniti Altezza 188 cm Peso 80 kg Tennis Carriera Singolare1 Vittorie/sconfitte 332-153 Titoli vinti 12 Miglior ranking 45º (15 ottobre 1973) Risultati nei tornei del Grande Slam  Australian Open QF (1966)  Roland Garros 4T (1966, 1972)  Wimbledon SF (1968)  US Open F (1967) Altri tornei  Tour Finals RR (1971) Doppio1 Vittorie/sconfitte 146-69 Titoli vinti 9 Miglior ranking 152º (1º marzo 1976) Risultati nei tornei del Grande ...

Nat Turner ditangkap oleh Mr. Benjamin Phipps, seorang petani lokal Nat TurnerLahirNat (Turner)(1800-10-02)2 Oktober 1800Southampton County, VirginiaMeninggal11 November 1831(1831-11-11) (umur 31)Jerusalem, VirginiaSebab meninggalEksekusi hukum gantungKebangsaanAmerikaDikenal atasPemberontakan Nat TurnerSuami/istriCherry[1] Nat Turner (2 Oktober 1800 - 11 November 1831) adalah seorang budak Afrika-Amerika yang memimpin pemberontakan budak di Virginia pada 21 Agustus 1831 yan...

 

 

This article has multiple issues. Please help improve it or discuss these issues on the talk page. (Learn how and when to remove these template messages) This article relies largely or entirely on a single source. Relevant discussion may be found on the talk page. Please help improve this article by introducing citations to additional sources.Find sources: 1983 Pioneer Life World Women's Curling Championship – news · newspapers · books · scholar · JSTO...

 

 

Title for high-ranking military or political officials in the Ottoman Empire For other uses, see Pasha (disambiguation). Paşa redirects here. For the footballer, see Cahit Paşa. Pasha (Ottoman Turkish: پاشا; Turkish: paşa; Arabic: باشا, romanized: basha)[a] was a high rank in the Ottoman political and military system, typically granted to governors, generals, dignitaries, and others. Pasha was also one of the highest titles in the 20th-century Kingdom of Egypt and it w...

Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada November 2022. Sadako vs. KayakoPosterNama lain貞子 vs. 伽椰子SutradaraKōji ShiraishiDitulis olehTakashi Shimizu, Kôji SuzukiBerdasarkanTrilogi Ring dan Ju-On oleh Koji Suzuki dan Takashi ShimizuPemeranMizuki YamamotoTina TamashiroPerusahaanproduksiKado...

 

 

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (مارس 2019) الشركة العربية السورية للصناعات الإلكترونيةالشركة العربية السوريةللصناعات الإلكترونيةالشعارمعلومات عا�...

 

 

Artikel ini perlu diwikifikasi agar memenuhi standar kualitas Wikipedia. Anda dapat memberikan bantuan berupa penambahan pranala dalam, atau dengan merapikan tata letak dari artikel ini. Untuk keterangan lebih lanjut, klik [tampil] di bagian kanan. Mengganti markah HTML dengan markah wiki bila dimungkinkan. Tambahkan pranala wiki. Bila dirasa perlu, buatlah pautan ke artikel wiki lainnya dengan cara menambahkan [[ dan ]] pada kata yang bersangkutan (lihat WP:LINK untuk keterangan lebih lanjut...

木戶幸一第13任內大臣任期1940年6月1日—1945年11月24日前任湯淺倉平继任無(廢止) 个人资料出生1889年7月18日 日本東京都東京市逝世1977年4月6日(1977歲—04—06)(87歲) 日本東京都千代田區千代田 日語寫法日語原文木戸幸一假名きど こういち平文式罗马字Kido Kōichi 木戶幸一(1889年7月18日—1977年4月6日),日本東京人,侯爵,昭和時期政治家。 生平 早年 京都大學畢�...

 

 

Church in Texas , USAHighland Park United Methodist Church32°50′14″N 96°47′10″W / 32.837328°N 96.786190°W / 32.837328; -96.786190LocationDallas, Texas 75205CountryUSADenominationUnited Methodist ChurchMembership15,078Weekly attendance2,871Websitehpumc.orgHistoryFounded1916Dedicated1943ArchitectureArchitect(s)Mark LemmonRoscoe DeWittClergyPastor(s)Rev. Paul RasmussenRev. Matt TuggleRev. Walt MarcumRev. Susan RobbRev. Ramsey PattonRev. Chelsea PeddecordRev. C...

 

 

Riso Kagaku CorporationNative name理想科学工業株式会社Company typePublic KKTraded asTYO: 6413ISINJP3974400008IndustryElectronicsFounded(September 2, 1946; 77 years ago (1946-09-02))FounderNoboru HayamaHeadquartersShiba, Minato-ku, Tokyo 108-8385, JapanArea servedWorldwideKey peopleAkira Hayama(President and CEO)ProductsPrintersDigital duplicatorsDigital screen makersRevenueJPY 85.4 billion (FY 2015) (US$ 762.5 million) (FY 2015)Net incomeJPY 5.2 billion (FY 2015) ...

Church in Massachusetts, United StatesSouth ChurchPhotograph of the South Church c. 192042°39′11.97″N 71°8′35.28″W / 42.6533250°N 71.1431333°W / 42.6533250; -71.1431333Location41 Central StreetAndover, MassachusettsCountryUnited StatesDenominationUnited Church of ChristPrevious denominationCongregationalMembership>700 (2007)WebsiteOfficial websiteHistoryStatusChurchFoundedOctober 17, 1711; 312 years ago (1711-10-17)Founder(s)General Cou...

 

 

English actress Beverley CallardCallard at Manchester Pride in 2010BornBeverley Jane Moxon (1957-03-28) 28 March 1957 (age 67)Morley, West Riding of Yorkshire, EnglandOccupationActressYears active1982–presentTelevision Emmerdale Farm Coronation Street The Peter Principle Two Pints of Lager and a Packet of Crisps I'm a Celebrity...Get Me Out of Here! Spouses Paul Atkinson ​ ​(m. 1974; div. 1978)​ David Sowden ​ ​(m...

 

 

1978 studio album by WhitesnakeTroubleOriginal UK sleeveStudio album by WhitesnakeReleasedOctober 1978[1]RecordedJuly–August 1978 [2]StudioCentral Recorders (London)GenreHard rockblues rockLength38:20LabelEMI International (UK)Harvest/Sunburst (Europe)United Artists/Sunburst (North America)Polydor (Japan)ProducerMartin BirchWhitesnake chronology Snakebite(1978) Trouble(1978) Lovehunter(1979) Alternative coverLP and CD cover Singles from Trouble Lie Down (A Modern Lo...

OrientGambar sampul manga volume pertamaオリエント(Oriento)GenreLaga, fantasi[1] MangaPengarangShinobu OhtakaPenerbitKodanshaPenerbit bahasa InggrisNA Kodansha USAMajalahWeekly Shōnen MagazineDemografiShōnenTerbit30 Mei 2018 – sekarangVolume8 (Daftar volume)  Portal anime dan manga Orient (Jepang: オリエントcode: ja is deprecated , Hepburn: Oriento) adalah sebuah seri manga shōnen Jepang yang ditulis dan diilustrasikan oleh Shinobu Ohtaka. Manga ini dimuat bers...

 

 

American guitarist For the American ski jumper, see Brian Welch (ski jumper). Not to be confused with Brian Wecht or Brian Welsh. Brian Head WelchHead during a show with Korn in 2014Background informationBirth nameBrian Philip WelchAlso known asHead, Sir HeadlyBorn (1970-06-19) June 19, 1970 (age 54)Torrance, California, U.S.OriginBakersfield, California, U.S.GenresNu metal,[1] alternative metal,[2] Christian metal[1]Occupation(s)MusicianInstrument(s)Guitar, vocal...

 

 

Type of roofed, open-sided veranda, patio or porch originating in Hawaiʻi Albert Spencer Wilcox Beach House A lanai or lānai is a type of roofed, open-sided veranda, patio, or porch originating in Hawaii.[1][2] Many homes, apartment buildings, hotels and restaurants in Hawaii are built with one or more lānais.[3] In Hawaii, the term's use has grown colloquially to encompass any sort of outdoor living area connected to or adjacent to an interior space—whether roofe...

2011 British film For other uses, see Black Pond (disambiguation). Black PondTheatrical release posterDirected byTom Kingsley Will SharpeScreenplay byWill SharpeProduced bySarah BrocklehurstStarringChris LanghamSimon AmstellAmanda HadingueColin HurleyCinematographySimon WaltonEdited byTom KingsleyWill SharpeMusic byRalegh Long Arthur SharpeDistributed bySelf-distributedRelease date 11 November 2011 (2011-11-11) Running time83 minutesCountryUnited KingdomLanguageEnglishBudget£2...

 

 

Kleine teunisbloem gefotografeerd op het Pothoofd te Deventer De term adventief is in de biogeografie een status van een plant, dier of ander organisme. Het gaat om organismen die door toedoen van de mens, maar onopzettelijk, op een nieuwe plaats terechtgekomen zijn, dus niet spontaan of door natuurlijke oorzaken. Van een adventief spreekt men alleen, als de soort zich niet inburgert, in tegenstelling tot een exoot, die juist wel inburgert. Soorten die een tijd adventief voorkomen, kunnen lat...