Курт фон дем Борне
нім. Kurt von dem Borne
Народився	24 листопада 1885(1885-11-24) Бидгощ, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща
Помер	31 січня 1946(1946-01-31) (60 років)
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов	німецька
Військове звання	Віце-адмірал
Батько	Курт фон дем Борне (генерал)
Діти	Дітріх-Альфред фон дем Борне
Нагороди

Курт фон дем Борне (нім. Kurt von dem Borne; 24 листопада 1885, Бромберг — 31 січня 1946) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

6 квітня 1904 року поступив кадетом на службу у ВМФ, до 31 березня 1910 року проходив навчання на різноманітних кораблях.

Учасник Першої світової війни, відзначений численними нагородами. 9 вересня 1920 року вийшов у відставку.

З 1 березня 1925 до 30 вересня 1933 року — цивільний спеціаліст при командуванні ВМФ.

З 1 жовтня 1933 до 10 січня 1936 року — офіцер в економічному відділенні командування ВМФ.

З 1 квітня 1936 до 20 листопада 1939 року — начальник економічного відділу при ОКМ.

До 31 липня 1944 року перебував на різноманітних штабних посадах при ОКМ, з 1 серпня 1944 року — в резерві головнокомандувача ВМФ.

З 30 вересня 1944 року — у відставці.

16 жовтня 1945 року Борне був заарештований співробітниками СМЕРШу і 27 грудня 1945 року засуджений військовим трибуналом Берлінського гарнізону до смертної кари, 31 січня 1946 року розстріляний.^[1]

9 червня 1917 року одружився з Рут фон Левінскі (нар. 1896, Мец) в Гамбурзі. У подружжя народились 3 дітей.

Старший син став офіцером-підводником.

• Морський кадет (6 квітня 1904)
• Фенріх-цур-зеє (11 квітня 1905)
• Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1907)
• Оберлейтенант-цур-зее (27 березня 1909)
• Капітан-лейтенант (17 червня 1915)
• Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1933)
• Капітан-цур-зее (1 квітня 1936)
• Контрадмірал (1 липня 1940)
• Віцеадмірал (1 вересня 1942)

• Золота медаль «Ліякат» (Османська імперія; 11 лютого 1905)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (8 грудня 1914)
  • 1-го класу (28 червня 1916)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (23 серпня 1916)
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу (3 вересня 1916)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар (21 липня 1917)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (23 жовтня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» (15 липня 1939)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (30 січня 1941)
  • 1-го класу з мечами (1 вересня 1941)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 2-го ступеня з військовою відзнакою (9 січня 1943)
• Німецький хрест в сріблі (31 липня 1944)

• Залесский К. А. «Элита» гитлера. Кто был кто в Третьем Рейхе. — Москва, Яуза-пресс, 2012 — с. 71-72.
• Dermot Bradley (Hrsg.), Hans H. Hildebrand: Deutschlands Admirale 1849—1945. Die militärischen Werdegänge der See-, Ingenieur-, Sanitäts-, Waffen- und Verwaltungsoffiziere im Admiralsrang. Band 1: A–G. Biblio Verlag. Osnabrück 1988. ISBN 3-7648-1499-3. S. 148—149.
• Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Teil A. 41. Jahrgang. Gotha 1942. S. 39.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. Hrsg.: Marinekabinett. Ernst Siegfried Mittler und Sohn. Berlin 1918. S. 39.

• Фотографії і нагороди Борне.

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.