PROFILPELAJAR.COM

Кульон великий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина:	Баранцеві (Scolopacidae)
Рід:	Кульон (Numenius)
Вид:	Кульон великий

Біноміальна назва

Numenius arquata
(Linnaeus, 1758)

Посилання

Вікісховище:	Numenius arquata
Віківиди:	Numenius arquata
EOL:	45509193
ITIS:	176596
МСОП:	22693190
NCBI:	31919
Fossilworks:	368591

Кульон великий^[2] (Numenius arquata) — вид прибережних птахів родини баранцевих (Scolopacidae), один з найпоширеніших видів роду кульонів (Numenius), що гніздиться по всій Європі та Азії. Це мігруючий птах на більшій частині ареалу, що зимує в Африці, на півдні Європи та Азії. Птах характеризується типовим голосовим сигналом курлу-у.

Морфологія

Великий кульон — великий птах, розмах крил: 80-100 см, довжина тіла 50−60 см, маса тіла: до 1 кг. Характерною рисою птаха є довгий темно-бурий та загнутий донизу дзьоб. Самці та самки виглядають ідентично, але дзьоб зазвичай довший у самок. Найбільший представник ряду Сивкоподібні. Дорослий птах зверху темно-бурий, з білуватою строкатістю; над оком світла «брова»; низ спини, поперек, надхвістя і черево білі; на білуватих грудях, волі і боках тулуба темно-бурі риски, на боках — стрілоподібні; спід крил білий; першорядні махові пера зверху темно-бурі, внутрішні першорядні і бурі другорядні — з білими плямами; хвіст білий, з бурими поперечними смугами; ноги темно-сірі, у польоті трохи виступають за край хвоста. Молодий птах схожий на дорослого, але стрілоподібні риски на боках тулуба менш виражені.

Поширення

Великі кульони гніздяться в болотистих і інших вологих місцевостях, таких як марші. Взимку вони мешкають на узбережжі та в ватах, в глибині материка — на полях і заплавних луках. Основним ареалом їх розповсюдження є Північна і Центральна Європа, а також Британські острови. У зимовий час ці птахи здійснюють переліт на узбережжя Західної і Південної Європи. Великі кульйони зустрічаються також у великій частині Азії, їх ареал доходить до Байкальського озера і Манчжурії на сході і Киргизстану на півдні.

В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Найбільші гніздові поселення — на Поліссі (Шацькі озера, Волинська область), подекуди в Рівненській області. У невеликій кількості гніздиться на узбережжі Чорного та Азовського морів (Керченський півострів, Каркінітська затока, Східний Сиваш). Наприкінці XIX — початку ХХ ст. гніздився на території сучасних Хмельницької, Вінницької, Полтавської, Чернігівської, Дніпропетровської областей. Під час міграцій трапляється на всій території України, у зимовий період — на Азово-Чорноморському узбережжі.

Чисельність і причини її зміни

У Європі гніздиться близько 220 тис. пар. В Україні у 1990 рр. гніздова популяція не перевищувала 100 пар (з них близько 10 пар на Азово-Чорноморському узбережжі). На прольоті — звичайний, але не чисельний птах. Під час міграції на Волині нараховували 250—432 ос., на півдні України навесні до 160, восени до 1,5 тис. ос. На півдні України щорічно зимує до декількох сотень особин. Причини скорочення чисельності: браконьєрство, меліоративні роботи, будівництво ГЕС, розорювання лук і заплавних земель, випасання худоби, рекреація (фактор непокою).

Харчування

До здобичі великих кроншнепів відносяться комахи, черв'яки і молюски, яких вони підбирають із землі своїм довгим дзьобом. При цьому вони використовують дзьоб також як пінцет, щоб витягти молюсків з їхніх твердих оболонок.

Розмноження

Кульон великий гніздиться у водно-болотних угіддях: на заболочених та інших вологих місцевостях. На Західній Україні гніздиться на заплавних луках, іноді на полях, пасовищах, сінокосних луках; на півдні України — в заплавах річок, на вологих ділянках балок та струмків, в агроценозах. Моногам, гніздиться парами або невеликими угрупованнями. Гнізда — невеликі заглиблення в ґрунті, вимощені сухою травою або без неї, у кладці — 4 яйця. Насиджують кладку самка і самець, 28-30 днів. У кінці липня молоді птахи стають на крила.

Підвиди

Існують два підвиди великого кульйона. Numenius arquata arquata зустрічається в Європі, а на схід смуги Волга — Урал мешкає Numenius arquata orientalis. Птахи останнього підвиду в цілому світліші, а темні штрихи в їх оперенні значно дрібніші. Дзьоб трохи довший, крила також. Обидва підвиду між Волгою і Уралом плавно переходять один в іншого і мало відрізняються за морфологією.

Охорона

Включено до Червоної книги України (1994, 2009), природоохоронний статус виду — зникаючий. Занесено до Боннської (Додаток II) та Бернської (Додаток II) конвенцій, AEWA.

Примітки

↑ BirdLife International (2017). Numenius arquata: інформація на сайті МСОП (версія 2017.3) (англ.) 01 жовтня 2017
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література

Черничко Р.М. Кульон великий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 455.
Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
Lars Jonsson Die Vögel Europas und des Mittelmeerraumes — Kosmos-Naturführer. — Franckh-Kosmos Stuttgart 1992/1999, ISBN 3-440-06357-7 (нім.)