Кулик Петро Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Кулик .
Могила Петра Кулика на 68 полі Личаківського цвинтаря у Львові
Петро́ Іва́нович Кули́к (1 січня 1933 , с. Німстів , повіт Любачів , Польща — 19 грудня 2019 , Львів ) — український скульптор . Член Національної спілки художників України (1992).
Життєпис
Пам'ятник Іванові Підкові, Черкаси
Петро Кулик народився 1 січня 1933 року в селі Німстові (Польща). Унаслідок депортації у 1945 році разом з родиною вимушений був переселитися до Радянської України до села Скородинці , що на Тернопільщині .[ 1]
Упродовж 1960—1966 років навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва на факультеті кераміки. Педагоги з фаху — Дмитро Крвавич , Данило Довбошинський , Софія Караффа-Корбут .
Старший брат Петра Кулика — Микола Кулик , колишній вояк УПА , був емігрантом у місті Торонто . Микола Кулик — відомий громадський діяч української діаспори в Канаді , був членом адміністрації видавничого комітету «Літопису УПА» , активним членом Об'єднання колишніх вояків УПА в США та Канаді.
19 грудня 2019 року Кулик Петро Іванович помер.[ 2]
Похований на 68 полі Личаківського цвинтаря.
Творчість
Пам'ятник Івану Підкові на Тарасовій горі в Каневі
Виставки
1970 — участь у виставці львівських художників у Києві;[ 3]
1970 — персональна виставка в Будинку архітектора у Львові;
1970 — участь в огляді-конкурсі «Мистецтво — народу» у Києві;
1992 — персональна виставка у Торонто (Канада ).
Основні твори
Композиція «Нива» (1968, дерево, 91×59)[ 3] ,
портрет Лесі Українки (1969, штучний камінь, 125×45×40)[ 3] ,
Іван Підкова (1970, тонований гіпс, 65×25×25)[ 3] ,
пам'ятник на могилі Володимира Ґжицького на Личаківському цвинтарі (1975 )[ 4] ,
портрет молодшого сержанта міліції Ю. Сизова (1977, тонований гіпс, 70×49×39),[ 5]
«Навіки єдина» (1979, тонований гіпс, 80×40×50),[ 5]
пам'ятник Івану Підкові , м. Львів (1982),
пам'ятник Івану Підкові , м. Черкаси (1986),
пам'ятник князю Володимиру та княгині Ользі , м. Чикаго (1989),
пам'ятник Івану Франку , м. Торонто (1992),
пам'ятник Роману Купчинському в селі Розгадів (1994 , архітектор Володимир Блюсюк )[ 6] ,
пам'ятник князю Васильку Теребовельському , м. Теребовля (1997),
пам'ятник «Борцям за волю України», м. Золочів , Львівська область (1998),
пам'ятник Пилипу Коновалу в Кутківцях (2000),[ 7]
пам'ятник Андрію Мельнику в селі Воля Якубова (2006),[ 8]
пам'ятник Івану Підкові , м. Канів , Черкаська область (2007),[ 9]
проект пам'ятника Романові Шухевичу у Львові (2007, тонований гіпс).[ 10]
«Червона рута» — проект пам'ятника Володимирові Івасюку у Львові (2009, бронза, граніт, 370×80).[ 11]
Композиція «Іван Підкова» (не пізніше 2010, тонований гіпс, 52×20×20).[ 12]
пам'ятник діячу ОУН Володимиру Макару у селі Поториця (2010, архітектор Володимир Блюсюк).[ 13]
Примітки
↑ «Петро Кулик у Канаді». Газета «[[Кримська світлиця]]». — № 22. — 29 травня 2009 . Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 3 квітня 2011 .
↑ Відійшов у вічність автор пам’ятника Іванові Підкові у Львові . dilo.net.ua . Діло. 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019 .
↑ а б в г Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 25.
↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка , 1987. — С. 314.
↑ а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — Москва : Советский художник, 1980. — С. 26.
↑ Матейко Р. Галицькі лицарі волі. Українські визвольні змагання на Тернопільщині 1900—1920 років у контексті історії України. — Тернопіль : Принтер-інформ, 2002. — С. 30.
↑ «Як українець героєм Британської імперії став». «Політика і Культура», 2000, № 13(48) . Архів оригіналу за 23 липня 2004. Процитовано 3 квітня 2011 .
↑ У селі Воля Якубова Дрогобицького району відкрили пам'ятник Андрію Мельнику . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019 .
↑ «Відкрито третій в Україні пам'ятник козацькому отаману Івану Підкові» Газета «День» № 83, четвер, 24 травня 2007
↑ Весняний салон — 2008 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька. — Львів : Растр-7, 2008. — С. 84.
↑ Весняний салон — 2009 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2009. — С. 65. — ISBN 978-966-2004-32-8 .
↑ Весняний салон — 2010 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2012. — С. 33.
↑ «„Літопис УПА“ спорудив на Львівщині пам'ятник діячеві ОУН Володимиру Макару.» [[ZIK]]. 18 листопада 2010 . Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 3 квітня 2011 .
Джерела
Б. Стебельський стаття в газеті «Гомін України», № 4 1990 р.
Ю. Верхола В соцреалізм він не вписувався (до 65-ти річчя Петра Кулика)// Високий Замок. — 4 вересня 1998.
Ю. Верхола Жодних компромісів у житті і творчості // Дзвін. — № 4. — 2000.
Х. Саноцька Живе і творить для України // Дзвін. — № 4. — 2000.
О. Садова Петро Кулик-митець проти ідеології // Універсум. — № 1-2. — 1997.
Nicieja S. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786—1986. — Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — 447 s. (пол.)
Посилання