Бричка Кузьма Гнатович (Євдокимович) (псевдонім: Кузьма Бричка-Черешня; 12 жовтня 1922, с. Карпилівка, Волинська губернія, нині Україна — 20-21 жовтня 1951, Волинська область, Українська РСР, СРСР) — діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, четар в УПА «Поліська Січ». Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Народився в с. Карпилівка на Рокитнівщині у родині селян Гната та Анастасії Бричок.

Сім'я Брички-Черешні була багатодітною (троє дітей: Кузьма, Тетяна та Ганна). В кінці 20-х років трагічно загинув батько. Через декілька років мати вийшла заміж вдруге. Вітчим Євдоким теж був гарним господарем і дуже добре ставився до дітей.

На той час у селі Карпилівка була чотирирічна школа. Навчався у ній і Кузьма. Із розповідей односельчан, у школі він відзначався серед ровесників старанністю і добродушністю. Закликав до вільної і незалежої української держави^[1].

В липні 1941 року Кузьма разом зі своїми односельчанами вступає до війська «Поліська Січ» і незабаром стає чотовим. У листопаді цього ж року після трагічних подій армія Боровця фактично припиняє своє існування, і Кузьма повертається до свого села уже зі зброєю. Разом з іншими своїми товаришами організовує загін самооборони, який був повним господарем у селі й боронив його від польських та більшовицьких партизан. На той час Карпилівка була селом патріотичним, націоналістичним. Жоден з його мешканців не пішов у червоні партизани. Тому більшовики лютували й восени, взявши декількома загонами село в кільце, спалили його, а більше півтори сотні карпилівчан розстріляли.

На початку 1944 року на зміну німецьким окупантам прийшли більшовики. У районі на той час діяли загони УПА, до лав яких проникли агенти КДБ. Кращих друзів Кузьми Брички знищили. Були спроби знищити і його, але він розгадував наміри ворогів і уникав зустрічей з ними, а в кінці 1945 року сам особисто вистежив і знищив керівника СБ, а насправді агента НКВС «Микиту».

У другій половині 40-х років в межах райцентрів Рокитне, Клесів, Березне про нього лине слава, як про мужнього, славного й мудрого керівника боїв УПА. Одне ім'я його наводило жах і паніку на більшовицьких окупантів та їх прихвоснів. Пліч-о-пліч були з ним його побратими по зброї Данило Сорока, Григорій Григорчук, Андрій Царук.

21 жовтня 1947 року його сім'ю і старшу сестру Тетяну, яка була вже заміжня і проживала в іншій родині, було вивезено до Сибіру. Її чоловік Федір Костюк через два роки змушений був поїхати до місця заслання дружини. Після амністії у 1958 році подружжя повернулося на Рокитнівщину, а матері й молодшій сестрі не дозволено було цього зробити. Пізніш молодша сестра Ганна Яремчук повернулася на Харківщину та нині проживає у с. Попівка, Берестинського району.

Вороги, як не старалися, не змогли вистежити Кузьму-Черешню. Він вийшов з ними на зустріч в умовленому місці, але не знав, що за ним слідкував агент КДБ, який із засади вистрілив йому у потилицю із карабіна. Це сталося приблизно 20-21 жовтня 1951 року на 30-му році життя патріота. Він загинув, але в серцях людей залишив про себе добрий спомин.

У 1995 році Кузьма Бричка-Черешня був посмертно нагороджений медаллю НРУ «Учасник Другої Світової війни». Нагороду отримала його сестра Тетяна, нині вже покійна. На місці його загибелі насипано курган-могилу, поставлено хрест і покладено гранітну плиту з написом «На цьому місці в жовтні 1951 року агентами КДБ був підступно вбитий провідник ОУН-УПА на Рокитнівщині Кузьма Бричка-Черешня. Слава Україні! Героям Слава!».

17 липня 2021 року на території Карпилівського лісництва відбулося урочисте відкриття пам'ятника провіднику ОУН-УПА Кузьмі Бричці (псевдо "Черешня).

Берташ С. Славний син Поліського краю / С. Берташ // Рокитнівщина: інформаційно-аналітичний часопис. — 2002. — № 82/12 жовт./. — С. 2.

Іщук Л. Пам'ять про минуле не знає забуття / Л. Іщук //Новини Рокитнівщини: громадсько-політична газета. — 2017. — № 33/34/27 квіт./. — С. 1, 3.

Ольховський І. Бульбівці / І. Ольховський. — Львів: Гарт, 2020. — 420 с.

Реабілітовані історією. Рівненська область / редколегія тому (співголова В. А. Королюк, співголова С. І. Павлюк, відповідальний секретар А. А. Жив'юк та ін.); упорядник А. Жив'юк. — Кн.2. — Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 2009. — 612 с.

Форманчук О. Повстанці з Майкова / О. Форманчук // Вільне слово: громадсько-політична газета. — 2017. — № 42/12 жовт./. — С. 5.

• [[https://web.archive.org/web/20220131193048/http://novinyrokytno.do.am/news/nam_pishut/2016-08-19-978 Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.] Берташ С. Славний син Поліського краю]
• Козаченко Т. Врятувати від забуття [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Бричко Я. Два стакани горілки за життя «Черешні» [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
• На Сарненщині відкрили пам'ятник провіднику ОУН-УПА [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
• На Рівненщині відкривають пам'ятник провіднику ОУН-УПА [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]