PROFILPELAJAR.COM

Кріль європейський; Період існування: пізній еоцен – сучасність
	Oryctolagus cuniculus
Охоронний статус
	; Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Зайцеподібні (Lagomorpha)
Родина:	Зайцеві (Leporidae)
Рід:	Кріль (Oryctolagus)
Вид:	Кріль європейський (O. cuniculus)
Біноміальна назва
	Oryctolagus cuniculus; (Linnaeus, 1758)
	вихідний ареал кроля європейського і область його поширення після розселення людиною
Синоніми
	Lepus cuniculus Linnaeus, 1758

Кріль європейський^[1], кріль дикий^[2], кріль, кролик^[3], трусь^[4] (Oryctolagus cuniculus) — плацентарний ссавець, представник роду Кріль (Oryctolagus) з родини Зайцевих (Leporidae).

Опис

Має довжину тулуба 35–50 см, вуха — 6–7 см. Вага від 1.5 до 2.5 кг (домашні кролі можуть бути більшими). У цієї тварини хутро бурувато-сіре з дрібним шриховим малюнком. Низ тулуба білий або з домішкою сіруватого тону. Хвіст короткий і сірий, а нижня сторона хвоста біла. Меланістичні екземпляри не є незвичайними^[5].

Розповсюдження

Дикий кролик мешкає у Західній та Центральній Європі, Північній Африці. Акліматизовано в Австралії, Новій Зеландії, Північній та Південній Америці.

У XIX ст. дикого кролика завезено на південь України — в Одеську, Миколаївську та Херсонську області.

Спосіб життя

Живе дикий кролик у невеличких лісах, чагарниках, відкритих просторах, садибах, парках, а також навіть у старих каменоломнях (в Україні). Дикий кролик риє нору, де мешкає з року в рік, створюючи нові ходи.

Активний більш за все в нічний час, хоча і вдень може харчуватися. Дикий кролик полігамний. Розмножується дуже швидко. Статева зрілість наступає менше ніж за рік, інколи в 5–6 місяців. В Україні дикий кролик розмножується з березня по вересень-жовтень. Приносить 3–4 виводки по 3–7 кроленят, за рік 1 самиця народжує 15–20 кроленят. У південній Європі дикий кролик розмножується з березня до жовтня. Приносить 3–5 виводків по 5–6 кроленят, максимально у посліді зафіксовано 12 тварин. Ще швидше процес розмноження відбувається в Австралії та Новій Зеландії. Тут дикий кролик розмножується майже весь рік, окрім середини літа (Австралія), або взимку (Нова Зеландія). У Новій Зеландії за рік народжується 20 кроленят, в Австралії — 40 кроленят.

Вагітність у дикого кролика триває 28–30 (інколи 40) днів. Молочне харчування кроленят триває близько місяця. У молодняка дикого кролика досить висока смертність — у перші 3 тижні гине близько 40% тварин. Особливо висока смертність у місцевостях з піщаним ґрунтом.

Тривалість життя дикого кролика сягає 5–6, інколи 10 років.

Людина й дикий кролик

Кріль європейський — один з небагатьох видів ряду зайцевих, що був одомашнений. Людина вже багато століть займається розведенням кроликів. Також дикі форми кроля є об'єктом полювання.

Разом з тим швидке розповсюдження цієї тварини приносить значну шкоду. Особливо пасовищам, посівам. Саме з проблемою контролю над популяцією диких кроликів зіткнулися в Австралії. У 1840 році туди завезли з Європи 16 диких кроликів, а до початку XX ст. вони розплодилися настільки, що стали загрозою економіці країни. Сюди завозили їхніх природних ворогів — лисиць, горностаїв, ласок, тхорів, але це не допомогло. Після цього у 50-х роках XX ст. було вирішено застосувати вірус міксоми, який викликає спустошливу епізоотію — міксоматоз. Спочатку цей захід дав добрі результати — загинуло близько 90% тварин, проте вже у 60-ті роки дикий кролик зумів пристосуватися й практично відновити свою чисельність.

Примітки

↑ Решетило, О. Зоогеографія : навч. посіб. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — С. 177.
↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 192.
↑ Паночіні, С. Словник біологічної термінології. — Х. : Рад. школа, 1931. — С. 33.
↑ Трусь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Tislerics, A. (2000). Oryctolagus cuniculus. Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 27.12.2021. (англ.)

Джерела

Lagomorph Specialist Group (2008). Oryctolagus cuniculus. In: IUCN 2008. IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on 2009-25-03. Database entry includes a brief justification of why this species is Near Threatened