Крюков Олексій Олексійович

Крюков Олексій Олексійович
Народження27 липня 1944(1944-07-27) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Чортомлик Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняКиївський державний художній інститут (1975) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительЛящук Тимофій Андрійович, Попов Микола Тарасович і Шостя Віталій Костянтинович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зВаракута Діана Григорівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиКрюк Олександр Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Крюков.

Олексій Олексійович Крю́ков (нар. 27 липня 1944, Перевізька Балка) — український художник; член Чернігівської організації Спілки радянських художників України з 1986 року. Чоловік художниці Діани Варакути, батько художників Ганни Крюкової та Олександра Крюка.

Біографія

Народився 27 липня 1944 року в селі Перевізькій Балці (нині у складі смт Чортомлика[1] Нікопольського району Дніпропетровської області, Україна). Упродовж 1969—1975 років навчався у Київському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Тимофій Лящук, Микола Попов, Віталій Шостя.

Після здобуття фахової освіти працював на Чернігівському художньо-виробничому комбінаті. З 1994 року — на творчій роботі. Живе в Чернігові, в будинку на вулиці Пухова, № 132, квартира № 34[2].

Творчість

Працює у галузях монументального і станкового живопису, графіки. Серед робіт:

живопис
  • «Диригент» (1984);
  • «Тка­ля» (1985);
  • «Вітер» (1989);
  • «Лісова пісня» (1992);
  • «Блажен даруючий» (1993);
  • «Миротворець» (1994);
  • «Євроазія» (1995);
  • «Кесарю — кесареве, Бо­гу — боже» (1996);
  • «Тріумф епох», (1997);
  • «Очищення» (2000);
  • «Крок у вічність» (2001);
  • «Білий натюрморт» (2002);
  • «Зустріч у вічності» (2004);
  • «Плащаниця» (2005);
  • «Месія» (2005);
  • «Козаць­кі чайки у поході» (2007);
  • «Музика» (2008);
  • «Відпочинок» (2010);
графіка
  • «У мене сьогодні гість» (1996);
  • «Відродження» (1998);
  • «Зима» (2006);
  • «Натюрморт із блакитною вазою» (2006);
  • «Карпати» (2009);
  • «Східний пейзаж» (2009);
  • диптих «Творіння світу» (2010);
  • «Пам'яті Миколи Гоголя» (2011).

Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставках з 1970-х років. Персональні виставки відбулися у Києві у 1993, 2009 роках, Чернігові у 1994, 2000 роках.

Деякі картини художника зберігаються у Чернігівському художньому музеї, музеях Росії, Польщі, Словаччини, Чехії, Бельгії, Франції.

Примітки

  1. ↑ Перевізька Балка / Прадідівська слава. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  2. ↑ Крюков Олексій Олексійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 77 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 21 травня 2022.

Література