PROFILPELAJAR.COM

	Кримський щит; Krimschild
Країна	Третій Рейх
Тип	щит за кампанію
Вручається:	учасникам Кримської кампанії
Підстава	3 місяці служби на даній території; участь в операціях; отримання поранення
Статус	не вручається
На честь:	Крим
Нагородження
Засновано:	7 липня 1942
Нагороджено:	бл. 100 000
Нагороджені:
	d (1)
Черговість
	Кримський щит у Вікісховищі

Кримський щит (нім. Krimschild) — нарукавний щит збройних сил нацистської Німеччини, яким нагороджували під час Другої світової війни.

Передісторія створення цієї відзнаки

Група армій «Південь» з осені 1941 до літа 1942 року поступово завоювала півострів Крим. Після закінчення військових дій 25 липня 1942 на згадку про бої за Крим 11-ї армії під командуванням генерал-фельдмаршала Еріха фон Манштайна Адольф Гітлер підписав розпорядження про заснування відзнаки «Кримський щит».

Умови нагородження

Кримським щитом могли нагороджувати всіх військовиків Вермахту та підлеглих йому осіб, які в період з 21 вересня 1941 до 4 липня 1942 «доблесно» брали участь у боях за Крим, тобто на південь від Перекопського перешийка, на суші, у повітрі і на воді та виконали одну з таких умов:

Участь у битві. Битвами згідно з Розпорядженням про заснування визнавалися:
- 1) наступальна операція з метою прориву під Перекопом з 21 до 30 вересня 1941
- 2) наступальна операція з метою прориву біля Юшуні 18-27 жовтня 1941
- 3) бої з метою переслідування, прорив до Керчі 28 жовтня — 16 листопада 1941
- 4) перший напад на Севастополь 17-31 грудня 1941
- 5) битва під Феодосією 15-18 січня 1942
- 6) оборонні бої на позиціях біля озера Парпач-Коль з 19 січня до 7 травня 1942
- 7) відвоювання Керченського півострова 8-21 травня 1942
- 8) взяття Севастополя 7 червня — 4 липня 1942
поранення
безперервне перебування в Криму (на південь від лінії Генічеськ-Салькове-Перекоп) упродовж трьох місяців (зі зазначенням населеного пункту).

Процедура нагородження

Церемонію вручення здійснював «від імені фюрера» генерал-фельдмаршал Манштайн. Нагороджений також отримував нагородну грамоту. Нагородження нарукавним щитом могло відбуватися також посмертно. У цьому випадку Кримський щит з орденською книжкою надсилався близьким загиблого.

Порядок носіння

Кримський щит, як і всі «нарукавні щити» Вермахту, носили до уніформи на лівому плечі. Його можна було також носити до всіх партійних і державних уніформ. До цивільного одягу можна було носити зменшену форму (16 мм голка) Кримського щита на лівому лацкані. Солдати з кількома нарукавними щитами (Нарвікський щит, Холмський щит) носили перший щит приблизно за 7 см від шва ушивання верхньої половинки лівого рукава гімнастерки і шинелі. Друга відзнака кріпилася на 0,5 см нижче від суконної прокладки першого щита. Володарі трьох щитів носили Холмський і Кримський щити «одне біля одного», причому за 0,5 см нижче від суконної прокладки Нарвікського щита і так, щоб Холмський щит був «перед» Кримським.^[2]

Кількість нагороджених

Точна кількість нагороджень, включаючи і румунів, вже не відома, позаяк документи вважаються втраченими. Припускається, що було випущено від 200 до 300 тис. таких відзнак. Зокрема, два позолочені нарукавні щити для:

Опис нагороди

Щит мав витягнутий закруглений кінець. На щиті зображено південь України (Херсонська область та Автономна Республіка Крим). На зображенні півострова Крим напис «KRIM». У верхній частині щита розташований імперський орел з піднятими крилами (виходять за межі щита), який тримає вінок зі свастикою. По обидва боки від вінка дати «1941» та «1942».

Золотим Кримським щитом був нагороджений румунський маршал Іон Антонеску^[3].

Цікавинка

За Законом про титули, ордени та почесні знаки від 26 липня 1957 у Федеративній Республіці Німеччині дозволяється носити цю нагороду тільки без нацистської емблеми.

Література

Heinrich Doehle: Die Auszeichnungen des Grossdeutschen Reichs. Orden, Ehrenzeichen, Abzeichen. 4. erweiterte Auflage. Erdmenger, Berlin 1943, S. 84 (Reprint-Ausgabe. Melchior-Verlag, Wolfenbüttel 2008, ISBN 978-3-939791-93-5 (Historische Bibliothek)).
Hans-Ulrich Krantz: Orden und Ehrenzeichen der Bundesrepublik Deutschland. Maximilian-Verlag, Köln u. a. 1958.
Kurt-Gerhard Klietmann|Kurt-G. Klietmann: Auszeichnungen des Deutschen Reiches 1936—1945. Eine Dokumentation ziviler und militärischer Verdienst- und Ehrenzeichen. 11. Auflage. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 2004, ISBN 3-87943-689-4, S. 88ff.
Verordnung über die Stiftung des Krimschildes vom 25. Juli 1942, RGBl Teil I, Seite 487
Allgemeine Heeresmitteilung 1942, 20. Ausgabe, Seite 383, Ziffer 717
Luftwaffenverordnungsblatt 1942, 33. Ausgabe Seite 1115
Marineverordnungsblatt 1942, Heft 31, Seite 862, Ziffer 741
Тарас Д. Боевые награды СССР и Германии Второй мировой войны. — Мн. : Харвест, 2005. — 144 с. — ISBN 985-13-2795-6. (рос.)
Ордена и медали войск СС. С комментариями Теодора Гладкова. — М. : ЗАО Центрполиграф, 2003. — 144 с. — ISBN 5-9524-0641-6. (рос.)

Примітки

↑ Тарас Д. Боевые награды СССР и Германии Второй мировой войны. — Мн. : Харвест, 2005. — 144 с. — ISBN 985-13-2795-6. (рос.)
↑ Trageweise mehrerer Ärmelschilde. У виданні: Uniformen-Markt. Jg. 1943, Heft 1/2.
↑ Тарас Д. Боевые награды СССР и Германии Второй мировой войны. — Мн. : Харвест, 2005. — С. 108 – 144 с. — ISBN 985-13-2795-6. (рос.)