У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Крилов .
Костянтин Олексійович Крило́в ( 4 травня 1910 , Стрєльна — 28 серпня 1992 , Київ ) — український радянський живописець ; член Спілки радянських художників України з 1945 року. Чоловік художниці Таїсії Жаспар , батько графіка Костянтина Крилова .
Народився 21 квітня [4 травня ] 1910 (19100504 ) Стрельні (нині у складі Санкт-Петербурга , Росія ). З 1920 року навчався у студії художника Вадима Мізерова в Томську . У 1927 році на конкурсі на найкращий малюнок, присвячений Великій Жовтневій Соціалістичній революції , отримав премію . З 1927 по 1928 рік навчався на поліграфічному відділенні Омського художнього технікуму[ 1] 1930 –1934 років продовжив навчання в Одеському художньому інституті , де його викладачами були Павло Волокидін , Теофіл Фраєрман . У 1937 році був звинувачений в антирадянській діяльності та заарештований . 1939 року був реабілітований і продовжив навчання у Київському художньому інституті у Федора Кричевського . Закінчив навчання у 1941 році.
Брав участь у німецько-радянській війні . Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ-го ступеня (6 квітня 1985)[ 2]
Жив у Києві , в будинку на вулиці Мечникова № 9а, квартира 40. Помер у Києві 28 серпня 1992 року.
Працював у галузі станкового живопису . Автор тематичних картин, портретів , пейзажів . Серед робіт:
«Мій син Костя» (1945);
«Страйк робітників на Південноросійському заводі в 1914 році у зв'язку із забороною вшанування пам'яті Тараса Шевченка» (1948);
«Робітниця в синій хустці» (1955);
«Народна артистка СРСР Наталія Ужвій у ролі Стехи з п'єси Тараса Шевченка „Назар Стодоля“» (1957; Національний музей Тараса Шевченка );
«Тараса Шевченка везуть на заслання» (1958);
«На репетиції п'єси Тараса Шевченка „Назар Стодоля“ в Київському державному театрі імені Івана Франка» (1959; Національний музей Тараса Шевченка);
«Звістка про Місяць» (1960);
«Тарас Шевченко у казармі» (1961; Шевченківський національний заповідник );
«Молодий будівельник» (1962);
«Продавець черепашок» (1962);
«Портрет бригадира-прохідника Метробуду В. Шевергіна» (1963);
«Тарас Шевченко серед членів Кирило-Мефодіївського товариства» (1963; Національний музей Тараса Шевченка);
«Тарас Шевченко отримує звання академіка» (1963);
«Тарас-козачок у Києві» (1964; Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка );
«Седнів. Сутінки» (1965);
«Собор у Седневі» (1967);
«В Смольному» (1969—1970);
«Березень» (1970);
«Скоро весна» (1970);
«Правнук К. Шевченко» (1971);
«Герой Радянського Союзу льотчиця Надія Федутенко» (1973);
«Катанія. У далечі Етна» (1977);
«Венеція. Гондоли» (1977);
«Флоренція. Базиліка святого Лоренцо. Ранок» (1977);
«Народний художник УРСР Тетяна Яблонська» (1977);
«Народний артист СРСР Юрій Лавров» (1979);
«Портрет Таїсії Жаспар» (1980);
«У Шушенському. 1896» (1991);
«Старшина міліції М. Проявко» (1991).
У 1950 і 1951 роках написав копії з виконаного у 1871 році Іваном Крамським портрета Тараса Шевченка , у 1955 році — з його «Автопортрета» , написаного у 1861 році.
Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1947 року. Зокрема:
1947 — IX-а українська художня виставка, Київський державний музей українського мистецтва та Київський державний музей російського мистецтва (потім у 1948 році у Харкові , Львові , у 1949 році — в Одесі );1948 — Пересувна виставка до Дня шахтаря, Донецьк ;1949 — Всесоюзна художня виставка, Державна Третьяковська галерея , Москва ;1949 — Х-а Українська художня виставка, Київський державний музей українського мистецтва та Київський державний музей російського мистецтва;1950 — Виставка політичного та агротехнічного плакату, в приміщенні Спілки художників Української РСР, Київ;1951 — Всесоюзна художня виставка, Державна Третьяковська галерея, Москва (потім — у залах Московського Товариства художників та у Палаці культури автозаводу імені І. О. Лихачова );1953 — Виставка політичного плакату, у приміщенні Спілки художників Української РСР, Київ;1957 — Ювілейна художня виставка Української РСР, присвячена 40-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції, Київський державний музей українського мистецтва та Київський державний музей російського мистецтва;1958 — Виставка етюдів художників Києва, Київ, у виставковій залі Спілки художників Української РСР[ 1] Персональна виставка пройшла у Києві у 1980 році[ 3]
