Красовський Михайло Васильович
Народився	25 липня 1851(1851-07-25) Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер	27 квітня (10 травня) 1911 (59 років) Озеряни, Щаснівська волость, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Посада	член Державної ради Російської імперії[d]
Партія	Октябристи
Рід	Красовські
Медіафайли у Вікісховищі

Миха́йло Васи́льович Красо́вський (1851–10.05(27.04).1911) — державний, громадський і політичний діяч, таємний радник (1891), землевласник (бл. 500 десятин).

Народився в Чернігівській губернії у дворянській родині. Закінчив юридичний факультет Київського університету (1871). Від 1872 — на державній службі: у Правительствуючому Сенаті (1872–81, 1898—1903), міністерстві юстиції (1881–86, 1890–93), державній канцелярії (1886–90), Харківській судовій палаті (1893–98). Брав участь у розробленні контрреформ 1888–90. 1903 вийшов у відставку з посади обер-прокурора загальних зборів Сенату.

1880–90 — гласний Остерських, 1898—1911 — Козелецьких повітових, 1903–11 — Черніг. губернських земських зборів (див. Земства). 1905–06 — голова Петербурзької державної думи, один із засновників партії «Союз 17 октября» (див. Октябристи). Від 1905 — товариш (заступник) голови Петербурзького ЦК октябристів, з 1906 — чл. Державної ради Російської імперії від Чернігівського земства, редактор-видавець і ведучий публіцист газ. «Новый путь» (Санкт-Петербург). Був активним прихильником столипінської аграрної реформи. Виступав за знищення общинного землеволодіння, підтримував заходи царського уряду щодо виходу селян на хутори і відруби. Майбутнє держави пов'язував з утворенням широкого прошарку селян — власників — і передачею їм керівництва на місцях як представникам «новоявленного дворянства».

В останні роки свого життя брав участь у панславістському русі (див. Панславізм): очолював рос. делегацію на Слов'янському з'їзді 1908 у Празі (нині столиця Чехії), став одним із засновників Товариства слов'янської взаємності (1909), чл. Комісії з пошуку способів розв'язання російсько-польського питання (1910). Був чл. ради Волзько-Камського банку (з 1908), чл. Особливої комісії для всестороннього вивчення залізничної справи при мін-ві шляхів сполучення, головою Бобровицького (Черніг. губ.) т-ва взаємного с.-г. кредиту. У своєму маєтку вів зразкове госп-во: використовував багатопільну систему, застосовував мінеральні добрива та удосконалював с.-г. засоби.

Помер у маєтку Озеряне (нині с. Озеряни Бобровицького району Черніг. обл.)

• Красовські

• Чисніков В. М. Красовський Михайло Васильович [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.