Костенко Федір Тимофійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Костенко.
Костенко Федір Тимофійович
Народження26 січня (8 лютого) 1910 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дружківка, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть18 квітня 1987(1987-04-18) (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Новоросійськ, Краснодарський край, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортрет і натюрморт Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна академія образотворчого мистецтва і архітектури (1939) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительЄлева Костянтин Миколайович, Кричевський Федір Григорович і Черкаський Абрам Маркович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникСтудія військових художників імені Митрофана Грековаd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиКостенко Олександр Федорович і Костенко Зоя Федорівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнястарший лейтенант Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Федір Тимофійович Косте́нко (8 лютого 1910, Дружківка — 18 квітня 1987, Новоросійськ) — український радянський живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1939 року. Батько художників Зої та Олександра Костенків.

Біографія

Народився 26 січня [8 лютого] 1910(19100208) року у селищі Дружківці (нині місто Краматорського району Донецької області, Україна). 1939 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Костянтина Єлеви, Федора Кричевського, Абрама Черкаського.

Протягом 1939—1941 років викладав у Луганському художньому училищі. У вересні 1941 року призваний до Червоної армії. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у Харківському військовому окрузі, воював на 3-му Прибалтійському фронті. Мав військове звання старшого лейтенанта. Нагороджений орденами Червоної Зірки (16 жовтня 1944)[1], Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[2]. Член КПРС.

У 1945—1946 роках працював у Студії військових художників імені Митрофана Грекова у Москві; у 1946—1957 роках продовжив викладати у Луганському художньому училищі. З 1957 року — у Києві, де мешкав у будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира № 17. З 1969 року — у Новоросійську, де і помер 18 квітня 1987 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створював портрети, натюрморти. Серед робіт:

  • «Автопортрет» (1931);
  • «Проба сталі» (1939);
  • серія «Батьки молодогвардійців» (1947—1949);
  • «Нескорені (Молодо­гвардійці)» (1950, у спів­авторстві з Мойсеєм Вольштейном та Олександром Фільбертом);
  • «Луганська підпільна друкарня» (1952);
  • «У за­бої» (1955);
  • «Шахтар-стахановець Іван По­бока» (1956);
  • «Бригадир О. Г. Бутков» (1957);
  • «Осінній натюрморт» (1962);
  • «Київський ботанічний сад» (1963);
  • «На­тюрморт» (1985).

Ілюстрації до книг

Брав участь у всесоюзних виставках з 1939 року, республіканських — з 1947 року. Пер­сональна виставка відбулася у Дружківці у 1939 році.

Окремі роботи зберігаються у Сорокинському музеї «Молода гвардія», Дружківському художньому музеї, Державному центральному музеї сучасної історії Росії у Москві.

Примітки

  1. ↑ Костенко Федор Тимофеевич / Память народа. (рос.)
  2. ↑ Костенко Федор Тимофеевич / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)

Література