Коробов Павло Іванович

Коробов Павло Іванович
Народився29 серпня 1902(1902-08-29)
місто Макіївка, тепер Донецької області
Помер17 серпня 1965(1965-08-17) (62 роки)
місто Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
Діяльністьметалург, політик
Alma materМосковська гірнича академіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВКП(б)
Брати, сестриКоробов Ілля Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиГерой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коробов.

Павло Іванович Коробов (29 серпня 1902(19020829), місто Макіївка, тепер Донецької області — 17 серпня 1965, місто Москва) — радянський діяч, директор Магнітогорського металургійного комбінату імені Сталіна, 1-й заступник наркома (міністра) чорної металургії СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (30.09.1943).

Біографія

Народився 16 (29) серпня 1902 року в родині відомого металурга Івана Коробова. Закінчив початкову заводську школу. Трудову діяльність розпочав у 1916 році на Макіївському металургійному заводі Донбасу: чорнороб, учень слюсаря, токар, газівник.

У 1922—1926 роках — студент металургійного факультету Московської гірничої академії.

У 1926—1928 роках — змінний інженер Макіївського металургійного заводу Донбасу.

У 1928—1933 роках — на Риковському (Єнакієвському) металургійному заводі Донбасу: горновий, майстер доменної печі, змінний інженер, помічник начальника і начальник доменного цеху.

У 1933—1936 роках — начальник доменного цеху Дніпропетровського заводу імені Петровського.

Член ВКП(б) з 1934 року.

У січні — листопаді 1936 року — начальник доменного цеху Магнітогорського металургійного комбінату імені Сталіна на Уралі. У листопаді 1936 — березні 1937 року — головний інженер Магнітогорського металургійного комбінату імені Сталіна.

У березні 1937 — лютому 1939 року — директор Магнітогорського металургійного комбінату імені Сталіна.

У лютому 1939 — січні 1954 року — 1-й заступник народного комісара (з 1946 року — міністра) чорної металургії СРСР. Одночасно, у січні — липні 1943 року — директор Магнітогорського металургійного комбінату імені Сталіна.

У січні 1954 — серпні 1965 року — 1-й заступник голови Державного комітету з нової техніки при Раді Міністрів СРСР. Головний редактор журналу «Сталь».

Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

Джерела