400 вбитих у 2007
300 вбитих у 2008 (включаючи урядових вояків)
500 вбитих у 2009
Загалом:1,100-1,500 вбитих[3]
150 вбитих у 2006
100 вбитих у 2007
300 вбитих у 2008 (включаючи повстанців)
58 вбитих у 2009
Загалом:308-608 вбитих[3]
Конфлікт у Ківу (фр.Guerre du Kivu) — збройний виступ генерала Нкунди в східних конголезьких провінціях під приводом захисту народності тутсі в 2004 — 2008 роках.
Навесні-влітку 2004 генерал Лоран Нкунда спільно з полковником Жулем Мутебутсі підняв заколот і на чолі двохтисячного корпусу атакував столицю Південного Ківу місто Букаву під приводом захисту національної меншини тутсі від підготовлюваного повторення руандійських подій. Уряд ДР Конго звинувачувався в бездіяльності та потуранні бойовикам хуту Інтерахамве, які господарювали в прикордонних з Руандою таборах біженців. В ході боїв за місто 20 солдатів урядових сил загинули, а місто перейшло в руки заколотників. Але президент Жозеф Кабіла заявив про намір відновити конституційний порядок в регіоні[4]. Урядові війська під проводом генерала Феліса Мбуза Мабе вже за тиждень витіснили заколотників з Букаву на північний захід[5]. У війську Нкунди стався розкол. Його соратник Мутебутсі емігрував до Руанди.
У 2005 Нкунда помітно посилився, ряди його прихильників поповнилися дезертирами з урядової армії, що раніше належали РКД.
30 серпня 2007 тисячний корпус Лорана Нкунди атакував місто Катале, 60 км на північний захід від столиці провінції Гома[6]. 11 грудня 2007 захопив місто Мушака на сході країни (в 40 км на північний захід від Гома - столиці провінції Північне Ківу)[7].
У квітні 2012 року солдати-тутсі підняли заколот проти уряду Демократичної Республіки Конго[9]. Бунтівники сформували повстанське угрупування «Рух 23 березня»(М23), що складається з колишніх членів «Національного конгресу народної оборони Конго»[9]. Заколот очолив Боско Нтаганда[9].
20 листопада 2012 «Рух 23 березня» взяло під свій контроль місто Гома.
.svg){kind=small}
