З 1913 року працював чорноробом, був діловодом. З 1921 року — на радянській та партійній роботі в Українській СРР: голова комітетів незаможних селян, діловод районного комітету КП(б)У, секретар Хорошської сільської ради, секретар виконавчого комітету Слов'яносербської районної ради, інструктор Держбанку.
У 1931—1932 роках — студент Комуністичного вузу імені Артема в Харкові.
У 1932—1937 роках — завідувач відділу агітаційно-масової роботи Слободзейського районного комітету КП(б)У Молдавської АРСР; інструктор, завідувач відділу культури і пропаганди виконавчого комітету Слободзейської районної ради.
З 1937 до березня 1938 року — 2-й секретар, 1-й секретар Котовського районного комітету КП(б)У Молдавської АРСР.
З 8 березня до липня 1938 року — виконувач обов'язків голови Центрального Виконавчого Комітету Молдавської АРСР.
19 липня 1938 — 7 червня 1940 року — голова Президії Верховної Ради Молдавської АРСР.
9 травня — 7 серпня 1940 року — голова Ради Народних Комісарів Молдавської АРСР. Після приєднання Бессарабії до СРСР у червні 1940 року, був 3 липня 1940 року призначений головою Кишинівського повітового виконавчого комітету.
У серпні 1940 — липні 1945 року — голова Ради Народних Комісарів Молдавської РСР. Під час німецько-радянської війни перебував до 1944 року в евакуації на території РРФСР.
У березні 1946 року затверджений заступником голови виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих та завідувачем бюро із обліку і розподілу робочої сили при Одеському облвиконкомі.
Потім — на пенсії. Проживав у Кишиневі, де помер 20 січня 1957 року та був похований.
Нагороди
Орден Леніна — за видатні успіхи в сільському господарстві, і особливо за перевиконання планів основних сільськогосподарських робіт (7.02.1939).