Козлов Василь Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Козлов.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Козлов Василь.
Козлов Василь Іванович
біл. Васіль Іванавіч Казлоў
Народився18 лютого 1903(1903-02-18) Редагувати інформацію у Вікіданих
село Заграддя, тепер Жлобинського району Гомельської області, Білорусь
Помер2 грудня 1967(1967-12-02)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (64 роки)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР[1]
ПохованняСхідне кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьбілорус
Діяльністьполітик
Alma materЛенінське вище комуністичне сільськогосподарське училище Білорусіd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЦК КПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1925 Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих, member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 5th convocationd Редагувати інформацію у Вікіданих, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1962–1966)d Редагувати інформацію у Вікіданих, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1955–1959)d Редагувати інформацію у Вікіданих, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1951–1954)d Редагувати інформацію у Вікіданих і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1947–1950)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал-майор Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» медаль «Партизанові Вітчизняної війни» I ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Василь Іванович Козлов (нар. 18 лютого 1903(19030218), село Заграддя, тепер Жлобинського району Гомельської області, Білорусь — 2 грудня 1967, місто Мінськ, Білорусь) — радянський партійний діяч, голова Президії Верховної ради Білоруської РСР, 1-й секретар Мінського обласного комітету КП(б) Білорусі, командир партизанського з'єднання, генерал-майор (16.09.1943). Член Бюро ЦК КП(б) Білорусі в 1949—1967 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1966 роках. Член ЦК КПРС у 1966—1967 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—7-го скликань, заступник голови Президії Верховної Ради СРСР у 1948—1967 роках. Герой Радянського Союзу (1.09.1942)[2].

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1919—1925 роках працював слюсарем депо залізничної станції Жлобин.

У 1925—1928 роках — у Червоній армії. Служив у 5-му залізничному полку міста Вітебська.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1928—1929 роках — інструктор виконавчого комітету районної ради в Білоруській РСР.

У 1929—1933 роках — студент Комуністичного університету імені Леніна в місті Мінську.

У 1933—1934 роках — партійний організатор колгоспів у Жлобинському та Червенському районах Білоруської РСР.

У 1934—1937 роках — директор Старобінської машинно-тракторної станції Білоруської РСР.

У 1937—1938 роках — 1-й секретар Старобінського районного комітету КП(б) Білорусі.

У 1938—1940 роках — 1-й секретар Червенського районного комітету КП(б) Білорусі Мінської області.

У 1940 — 29 березня 1941 року — заступник голови Ради народних комісарів Білоруської РСР.

27 березня 1941 — 16 листопада 1942 року — 2-й секретар Мінського обласного комітету КП(б) Білорусі.

Учасник німецько-радянської війни. З червня 1941 року — уповноважений ЦК КП(б) Білорусі із організації партизанського руху в тилу противника. 7 липня 1941 року із групою партпрацівників перейшов лінію фронту. 7 липня 1941 — 3 липня 1944 року — секретар Мінського підпільного обласного комітету КП(б) Білорусі. Підпільний обласний комітет знаходився в Любанському районі Мінської області. З березня 1942 року одночасно з партійною роботою — командир Мінського партизанського з'єднання (з'єднань партизанських загонів Мінської і Поліської областей).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 вересня 1942 року одному із чільних організаторів партизанського руху на тимчасово окупованій території Білорусі Козлову Василю Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

З вересня 1942 року перебував в Москві, працював в Центральному штабі партизанського руху. У липні 1943 року повернувся в Білорусію і знову очолив Мінське партизанське з'єднання, яким керував до липня 1944 року.

16 листопада 1942 — січень 1948 року — 1-й секретар Мінського обласного і міського комітетів КП(б) Білорусі.

12 березня 1947 — 17 березня 1948 року — голова Верховної Ради Білоруської РСР.

17 березня 1948 — 2 грудня 1967 року — голова Президії Верховної Ради Білоруської РСР.

Помер 2 грудня 1967 року після важкої, тривалої хвороби. Похований в місті Мінську на Східному цвинтарі.

Військове звання

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в Козлов Василий Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза партизанам, особо отличившимся в партизанской борьбе в тылу против немецких захватчиков» от 1 сентября 1942 года [Архівовано 7 Листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 10 сентября (№ 37 (196)). — С. 1.

Джерела