PROFILPELAJAR.COM

Київська ротонда
	Реконструкція зовнішнього вигляду ротонди. Автори: П. Толочко, Я. Боровский, В. Шелягова. Реконструкція зовнішнього вигляду ротонди. Автори: П. Толочко, Я. Боровский, В. Шелягова.
	50°27′27″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.4574127° пн. ш. 30.5181371° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип	втрачена спорудаd

Ки́ївська рото́нда — середньовічна ротонда романського стилю, що існувала в Києві в ХІІ—XV століттях, в часи Київського князівства. Пам'ятка архітектури Київської Русі. Фундаменти і залишки стін ротонди розташовані по вулиці Володимирська 3.

Історія

Призначення невідоме; серед гіпотез — палацова будівля (палац, палата княжої ради, дім державних прийомів)^[1], цивільна будівля київської сеньйорії, католицька церква (домініканська церква святої Марії^[2], церква святої Катерини^[3]) тощо.

Мала вигляд архітектурної споруди баштового типу (зовнішній діаметр 20 м, внутрішній — 17 м), декорованої 16-ма пілястрами (шириною до 1,2 м, товщиною 0,3-0,6 м). Збудована з плінфи, валунів і дрібного каміння. Стіни були заввишки 10 м (збереглися лише на 80 см), товщиною 1,5 м. Внутрішній простір — зала з великим центральним стовпом (діаметром 3,2 м), що слугував опорою для перекриття. Стіни, облицьковані цеглою-брущаткою, були прикрашені фресками, підлога встелена керамічними і шиферними плитками. Вхід до будівлі розташовувався із західного боку.

Знищена під час золотоординського нападу на Київ у 1416.

Виявлена в 1872 на території садиби Трубецьких. Розкопана в 1881-1882. Повні археологічні розкопки проведені в 1975-1976 Петром Толочком і Ярославом Боровським. Залишики фундаментів ротонди законсервовано. Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.

Галерея

План фундаменту (1976)
Ротонда (синім) на Володимирській
Реконструкція Диби

Див. також

Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду

Примітки

↑ Боровський Я. Е., Толочко П. П. Київська ротонда // Археологія Киева. Дослідження і матеріали. Київ, 1979, с. 90—103.
↑ Пуцко В. Г. Каменный рельєф из киевских находок // Советская археология, 1981, № 2, с. 230—231.; Пуцко В. Г. Искусство Киевской руси на рубеже XII—XIII вв. // Исследование «Слова о полку Игореве». — Лениград, 1986. — С. 145
↑ Иоаннисян О. М. Храмы-ротонды в Древней Руси // Иерусалим в русской культуре. — Москва, 1994. — С. 111.

Джерела

Боровський Я. Е., Толочко П. П. Київська ротонда // Археологія Киева. Дослідження і матеріали. Київ, 1979, с. 90—103.
Пуцко В. Г. Каменный рельєф из киевских находок // Советская археология, 1981, № 2, с. 230—231.
Килиевич С. Р. Детинец Киева IX — первой половины XIII веков (По материалам археологических исследований). — Киев: Наукова думка, 1982.
Висоцький С. О. Київська ротонда і питання її атрибуції // Археологія, 1994, № 1, С. 72—78.
Івакін Г. Історичний розвиток Києва XIII — середина XVI ст. — Київ, 1996.
Диба Ю. Ротонда 961—962 років у межах найдавнішого городища на Старокиївській горі^{[недоступне посилання з квітня 2019]} // Записки Наукового товариства імені Шевченка.- Львів, 1998.- Т. 245.- С. 524—558.