Кирилюк Євген Прохорович

Кирилюк Євген Прохорович
Народився18 березня 1905(1905-03-18)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер24 червня 1989(1989-06-24)[1] (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлітературознавець, історик літератури, літературний теоретик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьлітературознавство
ЗакладІнститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d] (1952)
Відомі учніЩербак Василь Артемович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР
НАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнанімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден Червоної Зірки медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ленінська премія

Євге́н Про́хорович Кирилю́к (18 березня 1902, Варшава — 24 червня 1989, Київ) — український літературознавець, член-кореспондент АН УРСР[2] Голова редколегії і співавтор «Історії української літератури» (у 8 т., 1967—1971), 2-томного «Шевченківського словника» (1976—1977). Керівник і редактор академічного видання «Тарас Шевченко. Повне зібрання творів» у 6 томах (1963—1964).
Дослідник творчості Пантелеймона Куліша.

З життєпису

На початку 1930-х один із погромників Василя Седляра, Володимира Вайсблата, Олександра Дорошкевича, Михайла Новицького та інших (див. статті Є. Кирилюка «Літературна газета» (№ 23, 1933), ж. «Життя й Революція» (кн. 1, 1934).
[джерело?]

Цікаво, що Кирилюк робив кар'єру подібними методами й після 1953 року. Так, на ХІ науковій Шевченківський конференції він виступив з доповіддю «Невідкладні завдання радянського шевченкознавства у вивченні проблеми „Шевченко і слов'янські літератури“», де громив літературознавця Михайла Мольнара за «об'єктивізм» та Луку Луцева як «зубра українського буржуазного націоналізму, який уже майже півстоліття спотворює історію української літератури», «продавши мерзенну душу заокеанським імперіалістам».

1966 ознайомився з пам'ятками історії й архітектури міст Кременець і Почаїв, про що написав у спогадах. Матеріали про Кирилюка (книги з дарчими написами, фото, спогади) експонуються у залі Тараса Шевченка у Кременецькому краєзнавчому музеї.
Автор підручників і хрестоматій з української літератури, які з 1935 року вивчались у школі, багато разів перевидавались. Заслужений діяч науки України з 1972.

Премії:

Примітки

  1. а б The Fine Art Archive — 2003.
  2. Палій В. М., Храмов Ю. О. Національна академія наук України 1918—2008. — К., 2008. — С. 165.

Джерела та література

Література