Кезма Тауфік Гаврилович

Тауфік Гаврилович Кезма
Тауфік Гаврилович Кезма
Народився7 липня 1882(1882-07-07)
Дамаск, Османська Сирія, Османська імперія
Помер9 квітня 1958(1958-04-09) (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
ГромадянствоТуреччина Туреччина→СРСР СРСР
Національністьсирієць
Місце проживанняСирія, Україна
Діяльністьсходознавець, арабіст, іраніст, тюрколог
Alma materКиївська духовна семінарія
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Конфесіяправославний
У шлюбі зОльга Павлівна Новікова

Тауфік Гаврилович Кезма (7 липня 1882, Дамаск, Османська Сирія, Османська імперія — 9 квітня 1958, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський науковець, сходознавець, арабіст, іраніст, тюркознавець сирійського походження.

Біографія

Народився в 1882 році в Дамаску, Османська Сирія[1]. Завершив Назаретську семінарію. Завершив Київську духовну семінарію та Київську Духовну Академію (1906).

З 1907 — помічник проректора Київського університету св. Володимира, викладав церковно-слов'янську мову, грецьку мову, давньоєврейську мову, латину.

З 1913 по 1915 надштатний викладач арабської та тюркської мови Київського комерційного інституту. У 1914 перебував в Персії, де вдосконалював перську мову. З 1917 додатково викладав османську та перську мови.

В радянський період науковий співробітник ВУАН, займався арабською філологією. Результатом його наукової діяльності столо створення у 1920-1930-х роках разом з Агатангелом Кримським української орієнталістичної школи і підготовка спеціалістів-сходознавців, дипломатів та науковців.

«Значение арабистики для востоковеда, — писав Т.Кезма, — и целого ряда других наук трудно переоценить. Известно, что сочинения историков и географов, писавших на арабском языке, являются одним из ценнейших источников для изучения Киевской Руси, о международных связях этого могущественнейшего славянского государства, о жизни и быте древних славян, о возникновении письменности на Руси… Изучение арабского Востока имеет огромное значение».

У 1921 році здійснив перший переклад російською мовою київського списку «Подорожі патріарха Макарія Антіохійського» (скорочений варіант щоденникових подорожніх нотаток архідиякона Павла Алеппського, який супроводжував Макарія у його відвідинах Молдавії, Волощини, України та Московії у 1650-х) – єдиного арабомовного джерела з історії України XVII ст. Рукопис перекладу зберігається в особовому фонді Омеляна Пріцака в науковій бібліотеці НаУКМА.[2]

Високу оцінку поміж спеціалістів отримує написаний ним підручник арабської мови. Протягом 40 років (з перервами) викладав арабську мову студентам київських вузів та аспірантам Академії Наук. У 1930-х його звільнили з роботи «за відсутність наукової кваліфікації», відновити справедливість спробував А. Ю. Кримський.

У 1938—1939 заарештований. Після війни до нього, в його «келію на Андріївському», тече потік молодих людей, які бажають оволодіти арабською та турецькою мовами. До самої смерті Тауфік Кезма був старостою Андріївської церкви.

До 1958 викладав арабську філологію в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка.

У 1958 помер в Києві. Похований на Байковому кладовищі в північній частини дільниці №1 під схилом поруч з своєю дружиною.

Твори

  • Элементарные основы грамматики арабского языка в популярном изложении. Из лекций, читанных членам Киевского отделения Всеукраинской ассоциации востоковедения. 1928 р. 576 с.
  • Сборник турецких рассказов и пословиц со специальным к ним словарем. Составили В. С. Щербина и Т. Г. Кезма. Киев, 1918 г.
  • Т. Кезма переклав на російську мову деякі оповідання Михайла Нуайме («Подарок», «Бесплодная» та інші)
  • Оповідання арабського історика XI віку Абу-Шоджі: Рудраверського про те як охрестилася Русь. Київ, 1927 (спільно з А. Кримським); (Тауфік-Кезма).

Пам'ять

Видатному сходознавцю присвячено одну з вітрин Музею Однієї Вулиці.[3] У музеї знаходиться солідний архів Т. Кезми, а також наукові праці та особисті речі вченого.

Література

  • Ковалевский А. П. Тауфик Гаврилович Кезма // Украинский исторический журнал. 1958. № 4;
  • Бейліс В. Запис про знайомство Т. Г. Кезми з А. Ю. Кримським // СС. 1993. № 1. С. 48-49;
  • Гуцало С., Плачинда В. Науковий семінар, присвячений 110-річчю від народження Тауфіка Гавриловича Кезми // Там же. № 2 С. 177—179;
  • Ю. Кочубей, Л. Матвєєва. Тауфік Гаврилович Кезма // Близькосхідний кур'єр. 1998. № 2;
  • Д. Шленский, А. Браславец. Андреевский спуск. Культурологический путеводитель. Киев, изд. «Амадей», 1998;
  • Д. Шленский, А. Браславец. Музей Одной Улицы. Путеводитель, изд. «Центр Европы». Львов-Киев, 2002;
  • Д. Шльонський, О. Браславець. Андріївський узвіз, його історія та путівник по Музею Однієї Вулиці. Вид-во «Центр Європи», Львів-Київ, 2008, 2009
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – C. 200–201 . http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. ↑ Тауфік Гаврилович Кезма. geni_family_tree (укр.). Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  2. ↑ Тауфік Кезма. Віртуальний музей НаУКМА (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 20 вересня 2020.
  3. ↑ ВИТРИНА 15. Арабист Тауфик Кезма и историк Фёдор Титов. izi.TRAVEL (рос.). Процитовано 20 вересня 2020.

Посилання