Картковий будинок (конструкція)

У 1730-х Шарден створив серію картин на тему «Картковий будиночок»
Браян Берг за роботою

Картковий будиночок, карткова хатка[1] — конструкція, яку зводять з гральних карт шляхом їх установки рядами одну на одну особливим способом. Метою є створення якомога більш високої структури з карт, яка при цьому б не обрушилася[2]. При будівництві карткових будиночків не повинен використовуватися клей або які-небудь інші допоміжні інгредієнти або пристосування, форма карт також не може змінюватися.

Історія ідеї карткових будиночків достеменно невідома. Найперша згадка про них зустрічається в нотатках французького придворного лікаря Жана Еруара, який повідомляв, що маленький король Людовик XIII в 1605—1613 роках любив встановлювати карти одну на одну, при цьому «дотримуючись пропорції»[3]. Будівництво карткових будиночків стало досить популярним в європейських міщанських родинах в XVIII столітті: цим часто займали дітей під час різних свят, хрестин або весіль, поки дорослі вели застільні бесіди.

З будівництвом карткових будиночків може бути пов'язаний цілий ряд ігор і змагань: як безпосереднє змагання для двох чоловік, кожен з яких прагне звести структуру більшого розміру, так і, наприклад, спільне будівництво будиночка «по ходах» або спроба визначити, яку карту з вже побудованого будиночка можна витягти, щоб він при цьому не обрушився. Для будівництва карткових будиночків існують спеціальні інструкції[4].

Вже на початку XX століття встановлювалися і фіксувалися рекорди по висоті побудованих карткових будиночків: так, в 1907 році в журналі «Стренд» була опублікована стаття про англійку Розі Фернер, що зуміла побудувати «вежу» з карт висотою в двадцять «поверхів» (тобто рядів)[5]. Сучасним рекордсменом з будівництва карткових будиночків є Браян Берг, чиї досягнення були занесені в Книгу рекордів Гіннесса, починаючи з 1992 року[6], і з тих пір їм же неодноразово поліпшувалися[7][8].

Примітки

  1. Картковий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Comment Faire un Château de Cartes — AuSujet. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 1 листопада 2014.
  3. Jean Héroard, Journal , ed. Madeleine Foisil et al., 2 vol., Paris, 1989.
  4. Château de cartes (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2010. Процитовано 1 листопада 2014.
  5. The Strand Magazine, April 1902, page 497.
  6. «Guinness Book of World Records» American 1994 Edition, page 250.
  7. Tallest house of cards. GuinnessWorldRecords.com. 16 жовтня 2007. Архів [http: //www.guinnessworldrecords.com/world-records/1000/tallest-house-of-cards оригіналу] за 24 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014.
  8. Largest playing card structure. GuinnessWorldRecords.com accessdate = 2014-10-23. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 1 листопада 2014.