Ко́сті — одна з найдавніших ігор. Інструментом для гри є кубики (кості^[1], кісточки^[2]) в кількості від одного до п'яти залежно від виду гри. При правильній розмітці протилежні грані кісточок повинні в сумі становити 7 (6 проти 1, 5 проти 2, 4 проти 3). Суть гри полягає в викиданні кубиків і подальшому підрахунку очок, кількість яких і визначає переможця. Різновиди гри припускають різний підрахунок очок.

Основний принцип гри в кості — кожен гравець за чергою кидає певну кількість гральних кісточок (від однієї до шести), після чого результат кидка (сума очок, що випали; в деяких варіантах використовуються очки кожної кісточки зокрема) використовується для визначення переможця чи переможеного. До кінця гри може виконуватися довільна кількість кидків.

Одна з найдавніших ігор — перші прообрази гральних кісточок знайдені в Єгипті, датуються вони XX століттям до н. е. Згадується в Махабхараті, була поширеною у Стародавньому Римі. Має безліч різновидів, від простих (виграє той, хто викинув більшу кількість очок) до складних, в яких можна використовувати різні тактики гри.

Назва вказує на те, що раніше в грі використовувалися кості тварин^{[джерело не вказане 4391 день]}; за деякими джерелами, гра в кості пов'язана з ворожінням на кістках тварин. На це вказує також те, що в давнину результат гри вважався виявленням волі богів.

Точне місце виникнення гри в кості не відоме. Найдавніші кісточки датуються XX століттям до н. е., виявлені в Фівах. Спочатку кісточки служили знаряддям для ворожінь. За даними археологічних розкопок в кості грали повсюдно у всіх куточках земної кулі.

Стародавні греки вважали, що кісточки винайшли лідійці, рятуючись від голоду, щоб хоч чимось зайняти свої уми^[3]. Софокл у трагедії «Паламед», що дійшла до нас лише частково, стверджує, що герой Троянської війни Паламед навчив греків грати в кості^[4].

Вважається, що поширення в Європі гра отримала завдяки римським патриціям. Гра в кості отримала відображення в давньоєгипетській, греко-римської, ведистській міфології. Згадується в Біблії, Іліаді, Одіссеї, Махабхараті, збірнику ведистських гімнів Ріґведа^[5]. У пантеонах богів хоча б один бог був володарем гральних кісточок як невід'ємного атрибута^[6]. Спочатку гра в кості носила суто ритуальний характер, і лише пізніше стала чисто світською дією.

Після падіння Римської імперії гра поширилася в Європі, особливо захоплювалися нею в часи Середньовіччя. Оскільки гральні кісточки використовувалися не тільки для гри, а й для ворожіння, церква неодноразово намагалася заборонити гру, для цієї мети придумувалися найвитонченіші покарання, але всі спроби закінчувалися невдачею.

Згідно з даними археології, у кості грали і в язичницькій Русі. Після хрещення Русі православна церква намагалася викорінити гру, але серед простого народу вона залишалася популярною, на відміну від Європи, де грою в кості захоплювалася вища знать і навіть духовенство.

Війна, оголошена владою різних країн грі в кості, породила безліч різних шулерських прийомів.

На сьогодні найпопулярніша гра в кості — Крепс. Існують два різновиди гри — у Private Craps грають вдома, а в Bank Craps (або Casino Craps) грають у казино в усьому світі. Онлайн-варіанти цієї гри існують у різних інтернет-казино.

• Гра з астрагалами (найдавніший варіант гри);
• Покер на костях (використовуються п'ять кісточок, кількість гравців необмежена);
• Яхта (використовуються п'ять кісточок, кількість гравців необмежена);
• Свиня (гра з однією кісточкою і будь-якою кількістю гравців);
• Зонк (використовуються 6 кісточок, кількість гравців не обмежена);
• Перудо (використовуються за п'ять кісточок на гравця, кількість гравців — до 10);
• Бак-дайс (при грі використовуються три кісточки, кількість гравців необмежена);
• Хай-дайс (використовуються дві кісточки, парна гра);
• Банк на костях (парна гра з трьома кісточками);
• Блеф (використовуються п'ять кісточок, гра схожа на покер);
• Більше-менше (кількість гравців необмежена, дві кісточки);
• Гра в 13 (дві кісточки, будь-яке число гравців);
• Крепс (дві кісточки, необмежена кількість гравців);
• Мартінеті або Огайо (три кісточки, кількість гравців необмежена);
• Морські кості (п'ять кісточок, будь-яка кількість гравців);
• Тузи (необмежена кількість гравців, п'ять кісточок);
• Чотири кубики (парна гра з чотирма кісточками);
• Тисяча (5 кісточок, але очки дають тільки за 1 і 5, інші або збивають очки, або створюють комбінації);
• Чикаго (гра в кості) (використовуються дві кісточки, кількість гравців необмежена);
• Чак-е-лак (використовуються три кісточки, виграш гравця пропорційний кількості кісточок, на яких випало замовлена кількість очок)^[7];

• Деякі римські імператори були схильні до пагубної пристрасті до цієї гри, особливо Калігула.
• Найдавніші «шулерські» кості виявлені в Південній Америці.
• Слово «азарт» походить від арабської назви гральних костей, «зар»^[8].
• Принципи гри в кості використовуються в дитячих настільних іграх.
• У Середні століття були винайдені спеціальні кості для духовенства — замість очок на них наносилися зображення чеснот.
• У Стародавньому Римі прості громадяни могли грати в кості тільки в певні сезони.
• Найперший закон, який забороняє гру в кості, що дійшов до нас, датується III століттям до н. е.^{[джерело не вказане 4441 день]}
• Найбільша у світі ігрова кісточка розташована в селищі Томаківка Дніпропетровської області України^{[джерело не вказане 4391 день]}.

Виграш під час гри в кості розрахувати досить нескладно, оскільки ймовірності легко обчислюються. Ймовірність викиду конкретної кількості очок під час гри з однією кісточкою дорівнює 1 до 6. При зростанні кількості кісточок ймовірність зменшується. Наприклад, під час гри на двох кісточках з найменшою ймовірністю буде випадання «2» і «12» очок, а ближче до середнього значення ймовірність зростає. Великою ймовірністю випадання володіє «7». За збільшення кількості кубиків найбільша ймовірність також прямує до середнього значення.

Взагалі, гральні кості часто використовуються для прикладів і задач у навчальній та науковій літературі з теорії ймовірностей.

• Нарди
• Монополія
• Колекційні карткові ігри

• Костирник [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 741. — 1000 екз.
• Кости игральные // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Игра в кости — Терминология, Правила и Стратегия (рос.)
• Все об игре в кости: стратегии, вероятности, правила игры и другое [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

• А. Евгеньев. Кости для игры и гадания: История // Апокриф: Культурологический журнал А. Махова и И. Пешкова М., [1992]. № 2.
• Евгений Терентьев. Крэпс. Игра или профессия. — Феникс, 2006. — 176 с. — (Стратегия азарта). — ISBN 5-222-08695-Х.
• Райнер Книзиа. Играем в кости. 124 игры для взрослых и детей. — Мир книги, 2002. — 192 с. — ISBN 5-8405-0292-8.
• Frank Scoblete. Beat the Craps out of the Casinos: How to play craps and win!. — Taylor Trade Publishing, 2005. — P. 160. — ISBN 978-1566252133.
• Sharpshooter. Get the Edge at Craps (Scoblete Get-The-Edge Guide). — Taylor Trade Publishing, 2003. — P. 225. — ISBN 978-1566251730.