Кароль Заремба

Кароль Заремба
Народження12 травня 1846(1846-05-12)
Смерть30 жовтня 1897(1897-10-30) (51 рік)
там же
ПохованняРаковицький цвинтар
Країна
(підданство)		Республіка Польща
 Австро-Угорщина
Діяльністьархітектор
Праця в містахКраків
CMNS: Кароль Заремба у Вікісховищі

Кароль Заремба (пол. Karol Zaremba; 12 травня 1846 Краків — 30 жовтня 1897 там само) — польський архітектор.

Біографія

Навчався у Краківському технічному інституті, а згодом у Берліні в Будівельній академії. Працював у архітектора Августа Орта. Брав участь у спорудженні Ортом замку Збіров у Чехії. Працював при спорудженні палацу у Потсдамі і нового будинку Палати панів. 1874 року виїхав до Італії, а наступного року повернувся до Кракова. Член міської ради Кракова. Президент Технічного товариства.[1] Був у складі редакції краківського журналу «Czasopismo Techniczne» у 1880–1881 роках. Надрукував низку фахових статей.[2] Тривалий час член дирекції Товариства приятелів красних мистецтв у Кракові[3]. Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі, поле № 46.[4]

Роботи у Кракові
  • Спільно з доктором Доманським займався справами краківського водогону[2].
  • Дім Товариства доброчинності.
  • Павільйони на крайовій виставці 1887 року.[3]
  • Притулок Матері Божої Милосердної в Лагевниках (тепер дільниця Кракова) 1889–1890 роки. Споруджував будівничий Мярчинський. При будівництві проєкт дещо спрощено.[5]
  • Дім на вулиці Гончарській, 14 (1894)[6].
  • Дім на вулиці Баштовій, 19.
  • Дім доктора Вишневського на вулиці Крупничій.
  • Дім доктора Слапи на вулиці Колєйовій.
  • Власний дім на вулиці Колєйовій.
  • Ощадна каса.
  • Шпиталь святого Лазаря.
  • Друге місце на конкурсі проєктів театру. Співавтор Славомир Одживольський.
Проєкти в інших населених пунктах

Примітки

  1. ↑ Zmarli // Tygodnik Ilustrowany. — 1897. — № 45. — S. 894.
  2. ↑ а б Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd techniczny. — 1908. — № 33. — S. 399.
  3. ↑ а б Świeykowski E. Pamętnik Towarzystwa Przyjaciół Sztuk Pięknych w Krakowie, 1854—1904: pięćdziesiąt lat działalności dla ojczystej sztuki. — Kraków : TPSP, 1905. — S. 322.
  4. ↑ Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków : Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 150. — ISBN 83-08-01428-3.
  5. ↑ Zakład Matki Bożej Miłosierdzia w łagiewnikach pod Krakowem // Architekt. — 1902. — № 5. — S. 55.
  6. ↑ Dom mieszkalny // Architekt. — 1900. — № 2. — S. 38, tabl. III.
  7. ↑ Комар Ж. Львів-Станиславів-Варшава: Творчий шлях Яна Томаша Кудельського // Галицька брама. — 2009. — № 1—3 (169—171). — C. 26—27.
  8. ↑ Odrzywolski S. Kościół parafialny w Mrowli // Architekt. — 1902. — № 7. — S. 87.

Джерела

  • Łoza S. Zaremba Karol // Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — S. 373—374.