Карло Сальвіолі

Карло Сальвіолі
Народження 2 листопада 1848(1848-11-02)
Венеція, Австрійська імперія
Смерть 29 січня 1930(1930-01-29)[1] (81 рік)
Мірано, Провінція Венеція, Венето, Італія
Рейтинг ФІДЕ Немає даних

Карло Сальвіолі (італ. Carlo Salvioli; 2 листопада 1849, Венеція — 29 січня 1930, Мірано) — італійський шахіст і шаховий теоретик.

Народився у Венеції, здобув професію нотаріуса. Відомий роботами в галузі історії та теорії шахів, зокрема ендшпіля. Автор кількох праць, у тому числі книг «Теорія і практика шахової гри» (Teoria e pratica del giuoco degli scacchi; Венеція, 1885—1888) і «La partita d'oggi» (перші чотири томи виходили окремо в 1927—1930 рр.; Сальвіолі помер під час роботи над останнім, п'ятим томом). Роботу над «La partita d'oggi» продовжили колеги Сальвіолі, вихід 1932 року повної версії книги мав великий резонанс у шаховому світі[2][3].

Як гравець став переможцем третього італійського національного турніру (Мілан, 1881) і став неофіційним чемпіоном Італії. Виступив одним з організаторів наступного, четвертого італійського національного турніру (Венеція, 1883) та посів на ньому 3-тє місце.

1920 року на з'їзді у Варезі була заснована Італійська шахова федерація, Сальвіолі став почесним президентом нової організації[4].

Помер у Мірано, заповідав майно місцевої благодійної організації (Congregazione di Carità), яка побудувала на ці кошти лікарню[5].

Ім'я Карло Сальвіолі має венеціанський шаховий клуб.

Спортивні результати

Рік Місто Змагання + − = Результат Місце
1881 Мілан 3-й національний турнір 11 з 16 1[6]
1883 Венеція 4-й національний турнір 9 із 16 3[7]
1886 Рим 5-й національний турнір 9 із 16 4[8][9]

Література

  • Adriano Chicco e Giorgio Porreca, Dizionario enciclopedico degli scacchi, Mursia 1971.

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ C'erano una volta i Re. Piccola storia della Società Scacchistica Torinese, стр. 11. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 27 січня 2022.
  3. ↑ Carlo Salvioli // Antonio Rosino (Venezia, 1991). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  4. ↑ C'erano una volta i Re. Piccola storia della Società Scacchistica Torinese, стр. 15. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  5. ↑ Consulta di Volontariato: quale futuro per l'ospedale di Mirano?. Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 27 січня 2022.
  6. ↑ Попереду Ф. Дзанноні, Г. Малути, Е. Креспі та ін.
  7. ↑ Переміг Ф. Дзанноні, срібним призером став Дж. Дзон.
  8. ↑ Переміг Ф. Дзанноні, призерами стали Ф. Кантоні і Б. Форліго.
  9. ↑ Через рік Сальвіолі випустив збірку партій цього турніру

Посилання