Карл Александр (герцог Вюртембергу)

Карл Александр
нім. Karl Alexander von Württemberg
Народився24 січня 1684(1684-01-24)[1][2][3]
Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія[1]
Помер12 березня 1737(1737-03-12)[1][2][3] (53 роки)
Людвігсбург, Штутгарт, Баден-Вюртемберг[1]
ПохованняЛюдвігсбурзька резиденція
Країна Герцогство Вюртемберг
Діяльністьвоєначальник, маршал
Галузьаристократія[4], управління[4] і воєнне мистецтво[4]
Знання мовнімецька[5] і латина[4]
Суспільний станшляхтич[d][4]
Титулгерцог
Посадагерцог Вюртембергу[d]
Військове званнягенерал
Конфесіякатолицтво
РідВюртемберзький дім
БатькоFrederick Charles, Duke of Württemberg-Winnentald
МатиЕлеонора Юліана Бранденбург-Ансбаська
Брати, сестриКрістіана Шарлотта Вюртемберг-Віннентальська, Frederick Louis of Württemberg-Winnentald, Henry Frederick of Württemberg-Winnentald і Максиміліан Емануель Вюртемберг-Вінненталь
У шлюбі зМарія Августа Турн-унд-Таксіс
ДітиКарл Ойген (герцог Вюртембергу), Людвіг Ойген (герцог Вюртембергу), Фрідріх II Ойген (герцог Вюртембергу) і Авґуста Єлизавета Вюртемберзька

Карл Александр (нім. Karl Alexander; 24 січня 1684 — 12 березня 1737) — 11-й герцог Вюртембергу в 1733—1737 роках. Також відомий як Карл I.

Життєпис

Походив з Вюртемберзького дому, Штутгарт-Віннентальської гілки. Старший син Фрідріха Карла, герцога Вюртемберг-Вінненталь, та Елеонори Юліани Бранденбург-Ансбахської. Народився 1684 року. На той час його батько вже був регентом Вюртемберзького герцогства. Виховувався в лютеранському дусі. 1698 року після смерті батька успадкував герцогство Вюртемберг-Вінненталь.

Відзначився під орудою Євгена Савойського у Війні за іспанську спадщину. 1712 року перейшов до католицтва. У 1717—1718 роках брав участь у війні з Османською імперією.

1720 року призначається губернатором Королівства Сербія (на цій посаді перебував до 1733 року). 1727 року пошлюбив представницю впливового роду Турн-унд-Таксіс.

1731 року після смерті принца Фрідріх Людвіга став першим претендентом на трон Вюртембергу. 1733 року після смерті свого стриєчного брата — герцога Ебергарда Людвіга стає новим герцогом Вюртембергу.

Невдовзі долучився до війни за польську спадщину на боці Австрії. 1734 року Карла Александра було призначено генерал-фельдмаршалом Швабського округу. Через 3 місяці отримує звання імперського генерал-фельдмаршала.

Водночас фінансову раду герцогства фактично очолив купець і банкір Зюсс Оппенгеймер, за допомогою якого герцог поступово обмежував фінансові права станів.

1737 року Карл Людвіг раптово помер від набряку легенів в резиденції Людвігсбург. Трон спадкував його син Карл Ойген.

Родина

Дружина — Марія Августа, донька кннязя Ансельма Франца турн-унд-Таксіс, генерального поштмайстера Імперської пошти

Діти:

  • Карл Ойген (1728—1793) — наступний герцог Вюртембергу в 1737—1793 роках, був одруженим із принцесою Єлизаветою Фредерікою Бранденбург-Байротською, мав єдину законну доньку, згодом узяв морганатичний шлюб із баронесою Францискою Лейтрум фон Ертинген,[6] мав кілька десятків позашлюбних нащадків;
  • Ойген Людвіг (нар. та пом. 1729) — помер немовлям;
  • Людвіг Ойген (1731—1795) — герцог Вюртембергу у 1793—1795 роках, був морганатично одруженим із графинею Софією Альбертіною Байхлінгенською, мав трьох доньок;
  • Фрідріх Ойген (1732—1797) — герцог Вюртембергу у 1795—1797 роках, був одруженим із принцесою Фредерікою Бранденбург-Шведтською, мав дванадцятеро законних дітей та позашлюбного сина;
  • Александр (1733—1734) — помер у ранньому віці;
  • Августа Єлизавета (1734—1787) — дружина 4-го князя Турн-унд-Таксіс Карла Ансельма, мала восьмеро дітей.

В літературі і кіно

Примітки

  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #100636209 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б в Dr. Constant v. Wurzbach Württemberg, Karl Alexander Herzog // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 58. — S. 241.
  4. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  6. ↑ Після 1790 року шлюб став вважатися династичним.

Джерела

  • Gabriele Haug-Moritz: Carl Alexander. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, S. 254—256.
  • Paul Sauer: Ein kaiserlicher General auf dem württembergischen Herzogsthron. Herzog Carl Alexander von Württemberg 1684—1737. Markstein, Filderstadt 2006, ISBN 3-935129-25-4.
  • Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 4: Das Haus Württemberg von Herzog Eberhard Ludwig bis Herzog Carl Alexander. Mit den Linien Stuttgart und Winnental. Landhege, Schwaigern 2015, ISBN 978-3-943066-39-5, S. 381—480.