Про організацію в Каневі історичного музею мова йшла задовго до 1991 року. 11 жовтня1963 року виконком Канівської міської Ради депутатів трудящих вирішив організувати в Каневі на базі Успенського собору, пам'ятки архітектури 12 століття, історико-краєзнавчий музей.
Про те, що музей було створено свідчить один документ. У розпорядженні виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих від 30 грудня1963 року зазначається: «З метою збереження колишнього Успенського собору в м. Каневі, в якому організований історико-краєзнавчий музей, передати його з балансу обласного відділу комунального господарства на баланс обласного управління культури після капремонту».
Поки ремонтувався Успенський собор, проводилась робота по формуванню музейних фондів.
1998 року музей увійшов до складу міського музейного об'єднання. Рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради № 447 від 26 грудня2002 року міське музейне об'єднання було ліквідоване як юридична особа з 15 березня2003 року і Канівський історичний музей був підпорядкований відділу культури Канівського міськвиконкому.
У фондах музею зберігається близько 7 тисяч експонатів. В основному, це матеріали розкопок, що проводилися на території Канівщини в різні роки. У фондах музею зберігається величезна колекція керамічних виробів, починаючи з нової кам'яної доби (VI — IV тисяч років до н. е.) і закінчуючи гончарним посудом XX століття, серед яких:
унікальна колекція клейм на денцях гончарного посуду періоду Давньоруської держави та колекція столового і кухонного посуду трипільської культури (IV—III тисяч років до н. е.);
крем'яні та кістяні знаряддя праці періоду палеоліту, трипільської культури, бронзової доби;
залізні та бронзові вироби скіфського часу та Давньоруської держави, бронзові, мідні, срібні та скляні прикраси різних епох тощо. На особливу увагу заслуговують срібні та бронзова фібули-застібки зарубинецької культури (ІІ ст. до н. е. — І ст. н. е.).
Також у фондах музею зберігаються документи Канівської міської управи, квитанції, посвідчення, свідоцтва, грамоти, атестати, фото тощо та предмети побуту мешканців Канева і району XIX — середини XX століть. Унікальною є картина Г. П. Варави (псевдонім — В. Стеблик), уродженця Канева, письменника, художника, громадсько-політичного діяча, «Вигляд з гори Московки на Дніпрову гору. 1915 рік».
У травні2003 року до Шевченківських свят в історичному музеї було відкрито нову постійно-діючу експозицію, яка знайомить з історією Канівщини від палеоліту до Давньоруської держави. У вересні цього ж року до 925-ї річниці з дня заснування Канева в музеї було змонтовано постійну виставку «Старожитності Канівщини», на якій представлено побутові речі, фото, документи, етнографічний матеріал XIX — початку XX століть.
Напрямки діяльності
Основними видами діяльності музею є:
науково-дослідна робота — збір та систематизація матеріалів на теми «Голодомор 1932—1933 років на Канівщині», «Наші славні земляки»; публікації в місцевій пресі з питань краєзнавства;
виставкова робота — організація виставок, присвячених визначним датам в історії Канівщини, колекцій краєзнавців, художніх виробів місцевих майстрів;
науково-освітня робота — екскурсії по експозиції музею та уроки-екскурсії по виставках, присвячених визначним датам в історії Канівщини;
фондова робота — збереження фондових матеріалів та поповнення фондів музею новими надходженнями місцевого значення;
наукові розвідки — пошук та опитування свідків голодомору 1932—1933 років на Канівщині; збір свідчень про Велику Вітчизняну війну 1941—1945 років; збір місцевого фольклору та етнографії.
