Канал Ельба — Любек

Канал Ельба — Любек
Зображення
Коротка назва ELK Редагувати інформацію у Вікіданих
Джерело водотоку Ельба Редагувати інформацію у Вікіданих
Гирло Траве Редагувати інформацію у Вікіданих
Притоки Delvenaud, Linaud і Steinaud Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Шлезвіг-Гольштейн Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий пояс UTC+1[1] і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Юрисдикція Wasser- und Schifffahrtsamt Lauenburgd Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота над рівнем моря 6 м[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
На заміну Stecknitz Canald Редагувати інформацію у Вікіданих
Архітектор Peter Rehderd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата/час прийняття в експлуатацію 16 червня 1900 Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина або відстань 61,55 ± 0,01 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Канал Ельба — Любек у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

53°33′00″ пн. ш. 10°40′53″ сх. д. / 53.55° пн. ш. 10.681388888889° сх. д. / 53.55; 10.681388888889

Розташування на карті
Підйомний міст над каналом Ельба-Любек у Любеку

Канал Ельба — Любек у федеральній землі Шлезвіг-Гольштайн Німеччина. Канал з'єднує річки Ельба і Траве, і є водним шляхом з Ельби в Балтійське море. Довжина — 67 км; північний кінцевий пункт — Любек, на півдні — місто Лауенбург.

Попередник цього каналу був Стекнітц канал, побудований у 13901398 роках шляхом випрямлення й розширення річки Стекнітц, є однією з найстаріших штучних водних артерій Європи. Цей канал з'єднав дуже маленькі річки Стекнітц (притока Траве) і Дельвенау (притока Ельби). Він був частиною Старого Соляного шляху.

Канал мав такі параметри:

  • Глибина — 85 см
  • Ширина — 7,50 м
  • Довжина — 94 км.

У 1900 році стародавній канал був замінений на новий канал Ельба — Любек. Частково був залишено у річищі старого каналу, довжина скорочена до 67 км.

Шлюзи каналу в районі містечка Беркентін

Значення

У наш час у зв'язку з розбудовою мережі швидкісних автобанів канал втратив своє значення як транспортна артерія півночі Німеччини. Канал використовується для проходу досить рідких малотоннажних самохідних барж (до 1000 тонн) — здебільшого сипучих матеріалів (обсяг транспортування матеріалів у 1995 році склав 1,5 млн тонн) та для виходу в Балтійське море приватних яхт, що паркуються у містах вздовж каналу.

Див. також

Посилання

  1. а б GeoNames — 2005.