Каміль Поль Александр Шевійяр (фр. Camille Paul Alexandre Chevillard; 14 жовтня 1859, Париж — 30 травня 1923, Шату, департамент Івлін) — французький композитор і диригент. Син віолончеліста Александра Шевійяра.
Каміль Шевійяр закінчив Паризьку консерваторію за класом фортеп'яно у класі Ж. Матіаса[6]. Спеціальної освіти з композиції не здобув[6]. 1887 року Шарль Ламурьо запросив його до свого оркестру керівником хору. Надалі Шевійяр одружився з дочкою Ламуре і 1897 року отримав з рук свого тестя керівництво всім музичним колективом. 1905 року заснував струнне тріо Шевійяр — Гайо — Сальман[6]. З 1907 став професором Паризької консерваторії за класом камерного ансамблю[6]. Серед його учнів були Робер Соетан, Софі Кармен Екхардт-Граматте, Івонна Юбер та інші.
На посаді керівника Оркестру Ламуре Шевійяр, зокрема, диригував першими виконаннями «Моря» та «Ноктюрнів» Дебюссі, «Пелеаса та Мелізанди» Габріеля Форе. У той самий час Шевийяр загалом волів виконувати німецьких (Вагнер, Лист) композиторів. З 1914 року він очолював паралельно з оркестром Ламуре, оркестр паризької Опери[6].
Як композитор і виконавець зробив значний внесок у розвиток французької камерної музики[6]. Композиторська спадщина Шевійяра включає фортеп'янні, камерні, симфонічні твори.
Примітки
Посилання
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
|---|
| Література та бібліографія | |
|---|
| Тематичні сайти | |
|---|
| Словники та енциклопедії | |
|---|
| Довідкові видання | |
|---|
| Нормативний контроль | |
|---|
