Калінін Борис Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Калінін.
Калінін Борис Петрович
Народження20 липня 1913(1913-07-20)
Перловська, Митищі, Московський повітd, Московська губернія, Російська імперія
Смерть10 жовтня 1943(1943-10-10) (30 років)
Брагінський район, Поліська область, Білоруська РСР, СРСР
ПохованняПилипча
Країна СРСР
Званнямолодший лейтенант[d]
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоної Зірки

Борис Петрович Калінін (рос. Борис Петрович Калинин; 1913—1943) — молодший лейтенант Робітничо-Селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Біографія

Борис Калінін народився 20 липня 1913 року на станції Перловська (нині Митищинський район Московської області). Закінчив сім класів школи та Ленінградський технікум молочної промисловості. Жив у Москві, працював спочатку робітником, потім бригадиром Московського молокозаводу № 2. Після закінчення Московських курсів майстрів соціалістичної праці працював начальником цеху. У 1935–1936 роках служив у РСЧА. У серпні 1941 року Калінін повторно був призваний до армії. Із жовтня того ж року на східному фронті. Брав участь у оборонних боях 1941 року. У 1942 році Калінін закінчив Подільське артилерійське училище. Вже як офіцер брав участь у Сталінградській битві, звільненні Української РСР. До вересня 1943 року гвардії молодший лейтенант Борис Калінін командував вогневим взводом 45-міліметрових гармат 53-го гвардійського кавалерійського полку 15-ї гвардійської кавалерійської дивізії 7-го гвардійського кавалерійського корпусу 61-ї армії Центрального фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1] .

Наприкінці вересня 1943 року взвод Калініна успішно переправився через Дніпро у районі села Нивки Брагінського району Гомельської області Білоруської РСР та взяв активну участь у боях за плацдарм на його західному березі. 2-5 жовтня він брав участь у звільненні населених пунктів Злодіївка, Вільямівка, Посудове. У бою за Посудове артилеристи взводу Калініна зірвали німецьку контратаку. У тому бою Калінін зазнав важкого поранення, від якого помер 10 жовтня 1943 року. Похований у братській могилі у селі Пилипча Ріпкинського району Чернігівської області[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 грудня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу та героїзм» гвардії молодший лейтенант Борис Калінін посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна та Червоної Зірки[1].

Примітки

  1. ↑ а б в Калінін Борис Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Герои огненных лет. Книга 8. М.: Московский рабочий, 1985.