Навчався на медичному факультеті, згодом перевівся на факультет вільних мистецтв Будапештського університету. У 1894 отримав докторську ступінь. З 1890 по 1896 проходив стажування на кафедрі університету.
Наукову діяльність в університеті розпочав із вивчення остракод і коловерток, проте в 1894 зацікавився двокрилими.
Працював в області таксономіїДвокрилих, більшість його публікацій стосуються сімействаґедзів, а також тропічних представників деяких сімейств Acalyptrate (Sciomyzoidea, Lauxanioidea і т. д.), де він описав нові для науки види Двокрилих.
Його роль в дослідженні угорської фауни менш важлива.
Світову популярність здобув, опублікувавши каталог двокрилих (Katalog der Paläarktischen dipteren). Каталоги сімейства Tabanidae і Pipunculidae були опубліковані в журналах в 1900 і 1901. З 1903 по 1907 у співавторстві з Маріо Бецці, Паулем Штейном (1852—1921) і Теодором Беккером він редагував увесь каталог двокрилих Палеарктики і видав його в Будапешті.
Уже в той час Кертес працював над світовим каталогом Diptera, який планував підготувати і видати самостійно (в 10 томах). Перші два томи були видані в 1902 за підтримки Угорського національного музею. Наступні 5 томів були надруковані вченим за власний рахунок в Сегеді. Рукописи 3-х останніх закінчив у 1907, проте вони не були опубліковані у зв'язку з браком коштів.
Окрім того, Кертес опублікував 70 наукових праць угорською, німецькою та англійською мовами. Його наукові результати були опубліковані в 40 науково-популярних статтях.
Кертес є засновником колекції двокрилихУгорського науково-природничого музею. Колекція налічує 250 000 зразків, зібраних у всіх регіонах Угорщини того часу, в 150 населених пунктах, передусім, в районі Дабаш.
Вчений є засновником угорського ентомологічного товариства.
Вибрані наукові праці
Catalogus Tabanidarum orbis terrarum universi (Természetrajzi Füzetek, 23, 1900, 1-79);
Catalogus Pipunculidarum usque ad finem anni 1900 descriptorum (Természetrajzi Füzetek, 24, 1901, 157—168);