Казка про три гроші (словац.O troch grošoch)[1][2] — словацька народна казка. Про короля, що подивувався з життєвої загадки старого бідняка, який примудрявся виживати за три гроші, а згодом король зробив цього бідняка своїм радником замість 12 колишніх.
Вперше казка була опублікована словацьким збирачем народного фольклору та письменником Паволом Добшинським (Pavol Dobšinský) у збірнику Prostonárodné slovenské povesti (1880 - 1883).[3]
Цитата з твору:
Здивувався король і спитав його, як він може прожити на три гроші.
— Ой, ласкавий пане, якось би воно на них жилося. Та я з тих трьох грошів один повертаю, другий позичаю, а з третього вже сам живу.
Король думав-думав, що то воно означає, аж голова йому обертом ішла, та все ніяк не втямить, що воно й до чого. От він і признався, що не знає, як йому те розуміти.: — Та що ж, найясніший пане,— каже бідний чоловік,— так воно й є! Годую я старого й немічного батька, отож йому й повертаю, бо він мене годував. Годую і малого сина,— йому позичаю, щоб він мені повертав, коли постарію. А на третій гріш сам мушу жити.
....
— Ну,—сказав на те король,—коли в тебе більше розуму, ніж у моїх дванадцятьох радників, не будеш ти вже копати канави, а будеш у моєму дворі поживати й коло мене в раді засідати. А ви?— обернувся до своїх радників.— Чи вам не соромно? Що тепер з вами робити? Тепер я вам не тільки не додам платні, а ще й виверну з того, що отримуєте...
Сюжет
Копав бідний чоловік канаву, і проходив повз того чоловіка король. Він побачив що чоловік живе на три гроші і дав йому жменю дукатів бо не відав, як це можна прожити на ті три гроші - справжня загадка. І сказав король, що сюди можуть прийти дванадцять його радників, які постійно вимагають у нього збільшення жалування і можуть вимагати щоб бідняк їм розгадав загадку. Але чоловік не повинен розказувати, а ж поки перед ним не з'явиться королівський образ. Згодом той чоловік так і зробив. А король побачивши розум бідняка вигнав своїх радників, а того чоловіка зробив своїм помічником.
Персонажі
Король
Бідний чоловік
Дванадцять радників
Казковий тип
Відповідно до системи Аарне–Томпсона, розробленої у 1910 році, казка відповідає типу ATU 921A «Чотири монети» (англ.The four coins)[4].
↑Megas, Georgios A. [Ed]. Folktales of Greece. Translated by Helen Colaclides. Foreword by Richard M. Dorson. Chicago, The University of Chicago Press, 1977.
↑Народные русские сказки А. Н. Афанасьева: В 3 т. — Лит. памятники. — М.: Наука, 1984—1985.
Pavol Dobšinský. Prostonárodné slovenské povesti (Prvý zväzok). — Turócszentmárton : Turč. Sv. Martin, 1911. — 130 l.(словац.)
Словацькі народні казки: Для мол. шк. віку / У поряд., вступ. слово та пер. з словац. Д. С. Чередниченка; [Мал. П. А. Гулина та Н. В. Кирилової].— 2-ге вид.— К.: Веселка, 1990.— 143 с.: іл.— (Казки народів світу). — ISBN 5-301-00868-4. (укр.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.