Музей відкрився 24 грудня 2002 року, в 65-річницю з дня народження політика. Ініціаторами створення музею стали дружина В'ячеслава Чорновола — Атена Пашко, його сестра — Валентина Чорновіл, соратники по Народному Руху України.
Будинок
Будинок № 33 по вул. Олеся Гончара (клініка Маковського) був побудований у 1907 році за проектом архітектора Ігнація Ледоховського для приватної лікарні Петра Качковського. Ворота клініки стали точною копією воріт паризького готелю «Кастель Беранже» авторства Ектора Гімара[1]. З 1908 року будинок займала хірургічна лікарня доктора Ігнація Маковського, про що свідчить напис на фронтоні, прикрашеному двома сиренами - з відчуженим поглядом і зачісками початку ХХ століття. У цій клініці у вересні 1911 року помер смертельно поранений в Київській Опері прем'єр-міністр Російської імперіїПетро Столипін. У меморіальному кабінеті В'ячеслава Чорновола знаходилась операційна, де намагалися врятувати життя урядовця[2][1][3].
Експозиція
В експозиції представлені документи, фотографії та особисті речі В'ячеслава Максимовича. У меморіальному кабінеті зібрані речі, які вже стали історичними: легендарний самвидавівський «Український вісник», табірні фотографії, листи з ув'язнення, політичні листівки та особисті документи В'ячеслава Чорновола, одяг, який був на ньому в день загибелі. «Ефект присутності» створюють особисті речі політика: робочий стіл Чорновола з акуратно покладеними окулярами і мобільним телефоном, недбало накинутий на спинку стільця скромний піджак, кепка[4].
↑ абОдно из самых красивых зданий города – построенная в 1907 году стиле модерн частная клиника хирурга Петра Эразмовича Качковского // Старые киевские больницы