Звіробій в давнину вважали чудодійним через криваво-червоний сік, що виступає при надломі квітконіжки[2]. Звіробоєм рослина називається тому, що отруйна для тварин[2]. Латинська назва походить від слів «hypo» — «серед», «erici» — «верес»[2].
Кореневище тонке, розгалужене, від якого щорічно виростає кілька гладких круглих або з двома ребрами, прямостоячих голих, вгорі розгалужених, 30-60 см заввишки стебел. Листки супротивні, сидячі, з цілими краями, довгасто-овальні, тупі, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки жовті, правильні, двостатеві, п'ятипелюсткові, зібрані в щитоподібну волоть або нещільну китицю; пелюстки золотаво-жовті, довгасто-овальні, з чорними крапками. Плід — тригранна коробочка. Насіння поширюються птахами, вітром, дощем. Цвіте з червня по вересень.
Звіробій шорсткий (Hypericum hirsutum L.). Відзначається циліндричним густоопушеним стеблом і листками без чорних залозок. Росте у мішаних, частіше листяних лісах. Тіньовитривала рослина. Поширений переважно в лісостепових районах;
Звіробій гірський (Hypericum montanum L.). Характеризується круглястим стеблом, яйцеподібно-видовженими, зісподу шорсткими листками та рідкою, овальною волоттю, з півзонтиками на довгих ніжках. Росте у мішаних і листяних лісах, на узліссях, лісових галявинах, по чагарниках. Світлолюбна рослина. Поширена на Поліссі, у північній частині Лісостепу, в Карпатах;
Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Paeoniaceae — Thymeliaceae. — Л., 1987;
Речовини фотодинамічної дії з рослин роду звіробій та їх антивірусна активність / О. Ю. Маковецька, І. І. Бойко, Е. І. Капінус та ін. // Фармац. журн. — 1997. — № 3-4;
Коновалова О. Ю., Лебеда А. П. Цілюще зілля (звіробій у терапії й профілактиці захворювань). — К.: Медкнига, 2008. — 288 с.: іл. ISBN 978-966-96995-3-4
_-_Hypericum_%C3%97hidcoteense_-_flower.jpg)
