Збройні сили СРСР, також відомі як Збройні сили Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Збройні сили Радянського Союзу (рос.Вооружённые Силы Союза Советских Социалистических Республик, Вооружённые Силы Советского Союза) — відносяться до збройних силРРФСР (1917–1922) та Радянського Союзу (1922–1991) від їх заснування у вирі Громадянської війни у Росії до розпуску у грудні 1991 року.
За законом про всесоюзний військовий обов'язок від вересня 1925 року, Збройні сили Радянського Союзу складалися з п'яти компонентів: сухопутних військ, повітряних сил, флоту, ВНК (ОДПУ) та конвойних сил.[5] ОДПУ пізніше було виділено у незалежну структура та об'єднано із НКВС у 1934 році таким чином, що її внутрішні війська опинились під об'єднаним командуванням комісаріатів оборони та внутрішніх справ. Після Другої світової війни були утворені Ракетні війська стратегічного призначення (1959), Війська ППО (1948) та всесоюзні сили національної цивільної оборони (1970), із розміщенням на першій, третій та шостій позиціях відповідно офіційного радянського визначення відносної важливості (із сухопутними військами на другому місці, повітряні сили четвертими та флот п'ятим).
До середини 1980-х років Збройні Сили СРСР були одними з найбільших у світі за чисельністю, володіли великим запасом ядерної та хімічної зброї, і розвиненою системою її доставки. Крім цього, мали найбільші танкові угруповання на Землі — близько 60 тисяч танків і бронемашин.
Примітки
↑According to the CIA, the Soviet Union spends roughly 15–17%, or $300 billion, of its GDP on defense, while others place the figure as high as 20–25%.[3][4]
Lester W. Grau and Ali Ajmad Jalali, "The Campaign for the Caves: The Battles for Ahawar in the Soviet-Afghan War" Foreign Military Studies Office, Ft. Leavenworth, KS, reprinted from Journal of Slavic Military Studies, Vol. 14, September 2001, Number 3.
Lewis, William J., The Warsaw Pact: Arms, Doctrine and Strategy, Institute for Foreign Policy Analysis; 1982. ISBN 0-07-031746-1. This book presents an overview of all the Warsaw Pact armed forces as well as a section on Soviet strategy, a model land campaign which the Soviet Union could have conducted against NATO, a section on vehicles, weapons and aircraft, and a full-color section on the uniforms, nations badges and rank-insignia of all the nations of the Warsaw Pact.
Michael MccGwire, 1987. 'Military Objectives in Soviet Foreign Policy'. Washington DC: Brookings Institution.