PROFILPELAJAR.COM

	Замкова гора
Дата створення / заснування	884
Офіційна назва	Замкова гора
Країна	Україна
Адміністративна одиниця	Житомир
Поштовий індекс	10014

50°15′12″ пн. ш. 28°39′16″ сх. д. / 50.25337982° пн. ш. 28.65442848° сх. д. / 50.25337982; 28.65442848

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Замкова гора.

За́мкова гора́ — скелястий пагорб над річкою Кам'янкою, історична частина міста Житомира, де, за легендою, воно було засноване у 884 році.^[1]

Історія

У 1919 р. археолог С. Гамченко продовжив розпочаті ще наприкінці ХІХ ст. дослідження. Головною метою було з'ясування найдавнішої точки заселення міста. В результаті проведених робіт, уважного вивчення рельєфу і знахідок, вчений встановив, що давній населений пункт розташовувався не на р. Тетереві, як до цього вважалося, а на р. Кам'янці (район Замкової гори і прилеглі до неї території). З ним він передусім пов'язував городище. Саме в його межах, як вважав С. С. Гамченко, розміщався давній Житомир.^[2]

З точки зору планувальної структури Житомир являв собою у часи пізнього середньовіччя посад біля замку із фортифікаційними спорудами і два передмістя на пагорбах. Власне Житомир в межах Замкової гори, валів та ровів являв собою типове європейське місто з головним майданом Ринок, на якому по периметру розміщувались Королівський палац, Троїцька козацька церква, православне кладовище, торгові ряди, будинки міщан, ремісничі майстерні, школа, палац міського голови та будинки урядників, пізніше — й магістрат (або ратуша).^[3]

За інформацією українського історика Б. В. Антоновича, замок згорів у 1802 році. У 1837 році на цьому місті генерал Олександр Звягігнцев заклав міський сад. У 1960-х роках на місці замку був побудований партійний архів.

Наразі лише назви Замкова гора, Замкова вулиця та Замковий майдан нагадують про існування укріплення на теренах центральної частини міста.^[3]

До 1950-х рр. на Замковій горі був розташований старовинний Воздвиженський ринок, який закрили у зв'язку з будівництвом будівлі Обкому партії (нині Будинок правосуддя). Нині на цьому місті розташований сквер з пам'ятним знаком на честь заснування Житомира.^[4]^{[неавторитетне джерело]}

У 2016 р. на Замковій горі проводилися дослідження співробітниками Інституту археології НАН України. Уперше за всю історію археологічних досліджень у Житомирі розвідувальні розкопки охопили території міського скверу (а саме — частина посаду) та Замкової гори (насамперед городище й дитинець). В польовому сезоні 2016 р. вперше в історії дослідження центральної частини Житомира археологи зафіксували старожитності VIII—IX ст.ст. — у вигляді кераміки Лука-Райковецької культури, поширення якої в пошукових шурфах тяжіє до Замкової гори, що, ймовірно, й була одним із центрів освоєння території та формування міського центру. Серед виявлених знахідок представлені також матеріали доби енеоліту-бронзи — фрагментами ліпного посуду. У ході вивчення культурних нашарувань у центральній частині міста археологи також виявили численні знахідки ліпних і гончарних керамічних виробів, скляного посуду, інструменти, побутові речі, прикраси, зброю, монети Золотої Орди, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії та західноєвропейських країн.^[5]

Пам'ятки

На Замковій горі знаходяться наступні пам'ятки:

Окольний град, поселення XII—XIII ст., XIII—XV ст., XVI—XVIII ст.
Магістрат (XVIII ст.)- нині приміщення Житомирського обласного краєзнавчого музею, пам'ятка архітектури національного значення,
Хрестовоздвиженська церква (1900 рік) — пам'ятка архітектури місцевого значення.
Римо-католицька семінарія (ІІ пол. XVIII ст.) — нині багатоквартирний житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.
Кафедральний костел Святої Софії та дзвіниця (1737—1751) — пам'ятка архітектури національного значення.
Вікаріат (1909 рік) — нині приміщення Житомирського обласного краєзнавчого музею, пам'ятка архітектури місцевого значення.

Магістрат
Хрестовоздвиженська церква
Костел Св. Софії
Римо-католицька семінарія
Вікаріат

Примітки

↑ Енциклопедія сучасної України.Житомир. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
↑ Тарабукін О. О. Давньоруські старожитності Східної Волині у матеріалах досліджень та в експозиції археологічного відділу Волинського Центрального Науково-Дослідного музею (1919—1931 рр.) // Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21), С. 117—128.
↑ ^а ^б Житомир: паспорт міста 2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
↑ Борис Дубман. Моя первая фотография Подольской горы. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2020.
↑ НАН України. Археологічні дослідження в Житомирі

Джерела

Мокрицький Г. Житомир. Ілюстрований путівник-довідник. Житомир: Волинь, 2007.
Пам'ятки Житомира: енциклопедія: пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009.
Житомир у давнину: історико-археол. нариси / О. О. Тарабукін. — Житомир: О. О. Євенок, 2017.