Слобідка виникла вздовж старої дороги на Станишівку та Кодню наприкінці ХІХ ст. як компактне поселення відставних нижніх чинів Житомирського гарнізону, яким було надано певні свободи.
До 1971 року територія хутора частково входила до Станишівської сільської ради. Частина колишньої Солдатської слобідки включена до міста до 1950-х років: 1-й, 2-й, 3-й, частково 4-й Смолянські провулки виникли й отримали назви в 1952 році; були забудовані робітниками і службовцями м'ясокомбінату, птахокомбінату, овчинно-шубного заводу, музичної фабрики. До 1971 року 4-й Смолянський провулок став межею між Житомиром і селом Станишівський Поруб. До міста Житомира відносився лівий непарний (західний) бік 4-го Смолянського провулка. До села Станишівський Поруб був адресований парний (східний) бік провулка.
У 1971 році разом із селом Станишівський Поруб, східна частина колишнього хутора (4-й та 5-й Смолянські провулки, ділянка нинішньої вулиці Івана Гонти) вилучена зі складу Станишівської сільради та приєднана до міста Житомира.
У 1981 році крізь колишню слобідку почав курсувати тролейбус (до паперової фабрики).[1]
Примітки
↑Мокрицький, Георгій (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. ISBN966-7390-54-3.
Джерела
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 78, 238, 408. — ISBN 966-690-84-X.
Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 — 2006: Довідник: Офіційне видання / Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. — Житомир: Волинь, 2007. — 620 с. — 11 схем. — Бібліогр.: с. 447. — ISBN 966-690-090-4.
Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — Бібліогр.: с. 432. — ISBN 966-8123-41-7.