Футбольний клуб може закріпити ігровий номер за конкретним футболістом, на знак визнання заслуг, у разі трагічної смерті тощо.

Така практика давно існує в північноамериканських ігрових видах спорту, у футболі стала обживатися у 1990-ті роки, оскільки раніше гравці отримували номери на конкретні матчі. Як правило, футболісти стартового складу отримували номери від 1 до 11 залежно від позиції, запасні — номери, починаючи з 12-го. У результаті той самий гравець міг не мати постійного номера протягом сезону через зміну позиції, втрату місця в стартовому складі й інші причини.

Ігрові номери зазвичай закріплюють за гравцями, які залишили команду або завершили спортивну кар'єру. На знак визнання заслуг видатного футболіста клуб закріплює за ним його ігровий номер, таким чином він вилучається з обігу в команді. В інших випадках (Джейсон Майєле, Вітторіо Меро, Марк-Вів'єн Фое, Міклош Фехер, Рей Джонс, Антоніо Пуерта, Сергій Перхун, Роберт Енке) номер закріплюється за трагічно загиблим діючим футболістом. Норвезький клуб «Фредрікстад» закріпив номер за Дагфіном Енерлі, який зламав під час матчу шию й у результаті залишився паралізованим.

Збірні команди Аргентини та Камеруну не змогли закріпити відповідно 10-й номер за Дієго Марадоною і 17-й номер за Марком-Вів'єном Фое, оскільки це суперечить правилам ФІФА щодо розподілу номерів у фінальних міжнародних турнірах, хоча в інших змаганнях, а також у товариських матчах вибір номерів повністю надано національним асоціаціям.

Деякі клуби присвячують ігровий номер своїм уболівальникам і також вилучають його з обігу. Як правило, це номер 12, що відповідає вислову «дванадцятий гравець», яким позначають клубних уболівальників. Такі команди закріпили 12-й номер за своїми уболівальниками:

Шведський «АІК» і московське «Торпедо» закріпили за вболівальниками номер 1. «Норвіч Сіті», «Редінг» і «Брюне» закріпили за вболівальниками 13-й номер, «Панатінаїкос» закріпив цей же номер за фанатською групою Gate 13. «Бристоль Сіті» «видав» уболівальникам номер 31, «Олдем Атлетік» — 40, а «Ростов» — 61 (індекс регіону на автомобільних номерах) ^[1].

Команда	№	Гравець	Позиція	Роки в команді	Примітки	Джерело
Рапід В	5	Петер Шоттель	Захисник	1986—2001
Квінз Парк Рейнджерс	31	Рей Джонс	Нападник	2006—2007	Посмертно	[2]
Манчестер Сіті	23	Марк-Вів'єн Фое	Півзахисник	2002—2003	Посмертно	[3]
Манчестер Юнайтед	36	Джиммі Девіс	Півзахисник	1999—2003	Посмертно
Гартлпул Юнайтед	25	Майкл Мейденс	Півзахисник	2004—2007	Посмертно	[4]
Челсі	25	Джанфранко Дзола	Нападник	1996—2003
Гонвед	10	Ференц Пушкаш	Нападник	1939—1956	Посмертно
Ференцварош	2	Тібор Сімон	Захисник	1985—1999	Посмертно
Віборг	22	Серен Фредріксен	Нападник	1989—1994, 1998, 2001—2005
Вакер Б.	11	Марек Крейчі	Нападник	2004—2007	Посмертно
Ганновер 96	1[5]	Роберт Енке	Воротар	2004—2009	Посмертно
Нествед	7	Расмус Грен	Півзахисник	2005—2006	Посмертно
Ольборг	12	Торбен Бойє	Захисник	1984—2002
Хапоель Б-Ш		Часве Нсофва	Нападник	2007	Посмертно
Аталанта	14	Федеріко Пізані	Нападник	1991—1997	Посмертно
Брешія	10	Роберто Баджо	Нападник	2000—2005
Брешія	13	Вітторіо Меро	Захисник	1998—2001, 2002	Посмертно	[6]
Дженоа	6	Джанлука Сіньйоріні	Захисник	1988—1995	Посмертно
Інтернаціонале	3	Джачинто Факкетті	Захисник	1961—1978	Посмертно
Кальярі	11	Луїджі Ріва	Нападник	1963—1978		[7]
К'єво	30	Джейсон Майєле	Півзахисник	2001—2002	Посмертно	[8]
Ліворно	25	П'єрмаріо Морозіні	Півзахисник	2012	Посмертно	[9]
Мессіна	41	Сальваторе Сулло	Півзахисник	2001—2007
Мілан	6	Франко Барезі	Захисник	1977—1997		[10]
Наполі	10	Дієго Марадона	Півзахисник	1984—1991
Рома	6	Алдаїр	Захисник	1990—2003		[11]
Сієна	4	Мікеле Міньяні	Захисник	1996—1997, 1998—2006
Америка	10	Куатемок Бланко	Нападник	1992—1997, 1998—2000, 2002—2004, 2005—2007		[12]
Атланте	12	Фелікс Фернандес	Воротар	1989—1998, 1999—2001, 2002—2003
Гвадалахара	22	Хосе Мартінес	Півзахисник	1970—1981	Посмертно
УАНЛ Тігрес	7	Херонімо Барбадільйо	Півзахисник	1977—1982
Аякс	14	Йоган Кройф	Півзахисник	1964—1973, 1983—1984
Вітесс	4	Тео Бос	Захисник	1983—1997	Посмертно
Утрехт	4	Давід ді Томмазо	Захисник	2004—2005	Посмертно	[13]
Фредрікстад	8	Дагфін Енерлі	Півзахисник	2004—2005		[14]
Легія	10	Казімеж Дейна	Півзахисник	1966—1978	Посмертно
Бенфіка	29	Міклош Фехер	Нападник	2002—2004	Посмертно	[15]
Анжі	11	Ібрагім Гасанбеков	Нападник	1992—1999	Посмертно
Урал	23	Петро Хрустовський	Нападник	1999—2003	Посмертно
ЦСКА	16	Сергій Перхун	Воротар	2001	Посмертно
Лос-Анджелес Гелаксі	13	Кобі Джонс	Півзахисник	1996—2007
Нью-Йорк Космос	10	Пеле	Нападник	1975—1977
Зоря (Луганськ)	33	Максим Ів. Білий	Півзахисник	2010—2013	Посмертно	[16]
Карпати (Львів)	6	Лев Броварський	Півзахисник	1968—1980	Посмертно
Кривбас	34	Максим Пашаєв	Захисник	2007—2008	Посмертно
Маріуполь	10	Степан Молокуцько	Нападник	1997—2002	Посмертно
Ланс	17	Марк-Вівьєн Фое	Півзахисник	1995—1999	Посмертно
Олімпік Л.	16	Люк Борреллі	Воротар	1998—1999	Посмертно
Седан	29	Давід ді Томмазо	Захисник	2001—2004	Посмертно	[17]
Динамо Ч-Б	8	Карел Поборські	Півзахисник	1991—1994, 2005—2007
Кальмар	15	Джонні Ерландссон	Півзахисник	1973—1988		[18]
Норрчепінг	18	Стефан Пордарсон	Нападник	2004—2007		[19]
Абердин	0	Хішам Зеруалі	Нападник	1999—2002	Посмертно

Команда	№	Гравець	Позиція	Роки	Примітки
Ростов	11	Олександр Маслов	Нападник	1993—1997, 2002—2004	Після завершення кар'єри 2004-го року за Масловим був закріплений номер 11. [20] У сезоні 2011/12 номер знову був звільнений. [21]
Динамо Бх	11	Кетелін Хилдан	Півзахисник	1994—2000	У другому таймі товариського матчу між «Шантьєрулом» та Динамо (Бх) у Хилдана стався крововилив у мозок, пізніше він помер у лікарні.
Мілан	3	Паоло Мальдіні	Захисник	1984—2009	Номер не вилучено з обігу. Мальдіні дав згоду на те, що якщо один з його синів буде грати за клуб, то отримає цей номер.[22]
Орландо Пайретс	22	Леслі Маньятела	Нападник	2000—2003	Після смерті Маньятели в автокатастрофі номер був закріплений за ним. Однак правила Африканської конфедерації футболу свідчать, що в клубних континентальних змаганнях гравці повинні мати номери від 1 до 30, тому Пайретс відновили використання номера 22.
Маккабі Т-А	12	Мені Леві	Захисник		Під час матчу «Маккабі (Т-А)» з Бейтаром Є., Леві прийняв м'яч на груди, віддав пас і за деякий час впав без видимих ​​причин. Гравці допомогли піднятися, але потім він знепритомнів. Згодом до нього була підключена система життєзабезпечення, за деякий час він зміг повернутися додому[23]. Відтоді паралізований.
Сантус	10	Пеле	Нападник	1956—1974	Номер був закріплений за Пеле, але потім повернений в обіг, оскільки правила КОНМЕБОЛ вимагають, щоб у клубних континентальних змаганнях гравці мали номери від 1 до 25.
Університаріо	22	Хосе Луїс Карранса	Півзахисник	1986—2004	Клуб закріпив номер за гравцем 2005 року, але за деякий час відновив видачу футболістам у зв'язку з правилами КОНМЕБОЛ, які встановлюють, що гравці повинні мати номери від 1 до 25 у клубних континентальних змаганнях.
Данфермлін	4	Норрі МакКейті	Захисник	1996	Після того, як капітан команди був знайдений у себе вдома мертвим в результаті отруєння чадним газом[24], клуб не став нікому видавати його номер. У той час шотландські клуби видавали перші 11 номерів гравцям основного складу, і «Данфермлін» до кінця сезону 1995—1996 використовував номер 12 у стартовому складі. Пізніше клуб видавав 4 номер.
Стабек	7	Крістер Басма	Захисник	1995—1998	На знак визнання заслуг перед клубом номер був закріплений за футболістом.[25] Використання номера було поновлено перед сезоном 2004, коли його отримав Хеннінг Хаугер.
Америка	10	Куаутемок Бланко	Нападник	1992—1997, 1998—2000, 2002—2004, 2005—2007	Номер вилучено з обігу на п'ятирічний період починаючи з червня 2007. Тим не менш, відповідно до правил КОНМЕБОЛ, які свідчать, що в континентальних клубних змаганнях гравці повинні бути пронумеровані від 1 до 25, у Кубку Південної Америки 2007 футболка з № 10 була видана Леоніну Пінеді.
УАНЛ Тігрес	7	Херонімо Барбадільйо	Півзахисник	1977—1982	Номер 7 «Тигрів» навічно закріплений за Барбадільйо як визнання його заслуг. Однак у зв'язку з вимогами КОНМЕБОЛ, у деяких випадках він призначається чинним футболістам. У Кубку Лібертадорес 2005 під цим номером виступав Клаудіо Нуньєз, 2006-го року — Вальтер Гаітан.
Севілья	16	Антоніо Пуерта	Захисник, півзахисник	2004—2007	Формально номер закріплений за Пуертою з умовою, що якщо його син стане футболістом «Севільї», то зможе отримати номер батька. Проте в наш час[коли?] під ним виступає захисник Давід Прієто.[26]
Олімпік Л.	17	Марк-Вівьєн Фое	Півзахисник	2000—2002	Номер був вилучений з обігу 2003-го року. У сезоні 2008—2009 номер «17» отримав співвітчизник Фое Жан Макун.
Васко да Гама	11	Ромаріо	Нападник	1985—1987, 2000—2001, 2005—2006, 2007—2008	Новий президент «Васко да Гами» скасував згодом це рішення.[27]