PROFILPELAJAR.COM

Закарпатський обласний художній музей ім. Йосипа Бокшая
Закарпатський обласний художній музей ім. Йосипа Бокшая
	48°37′29.75″ пн. ш. 22°17′46.65″ сх. д. / 48.6249306° пн. ш. 22.2962917° сх. д.
Тип	художній музей
Назва на честь	Бокшай Йосип Йосипович
Країна	Україна
Розташування	м. Ужгород, Україна
Адреса	пл. Жупанатська, 3
Засновано	1948
Відкрито	листопад 1948
Режим роботи	вт.-нд. 10:00—18:00, пн. вихідний
Фонд	понад 9 000 одиниць зберігання
Директор	Ерфан Франциск Павлович
Сайт	bokshaymuseum.com.ua
	Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая (Україна)
	Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая у Вікісховищі

Закарпа́тський обласни́й худо́жній музе́й і́мені Йо́сипа Бокшая — художній музей у м. Ужгороді, Україна. З 1979 року музей розташовується у приміщеннях колишнього будинку правління Ужанського комітату (1809 р.).

У фондах музею нараховується понад 9 тисяч експонатів. Тут зібрані твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва.

1990 року музею присвоєно ім'я народного художника СРСР Йосипа Бокшая (1891—1975).

Історія

У червні 1945 року під експозицію колишньої Земської картинної галереї були передані декілька приміщень в Ужгородському замку. Вони відкрились для відвідування у листопаді 1948 року. З роками експозиція музею поповнювалася експонатами з приватних колекцій, а також із музеїв Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Харкова, Одеси, Львова. Фондам були потрібні нові площі.

Навесні 1979 році музей переїхав у історичний центр Ужгороду, у приміщення колишнього будинку правління Ужанського комітату — пам'ятки архітектури 1809 року, де і розміщується по сьогоднішній день. За досягнення у популяризації образотворчого мистецтва краю у 1990 році музею присвоєно ім'я представника закарпатської школи живопису — народного художника СРСР, члена-кореспондента Академії мистецтв СРСР Йосипа Бокшая (1891—1975).

Протягом 1983—2003 років музей очолював Володимир Дегтярьов — відомий культурний та громадський діяч. 2008 року музей відсвяткував 60-річчя з дня утворення.

Колекції

Колекція музею поділена за напрямками:

Західно-європейське мистецтво XVI — поч. XX століть
Мистецтво Закарпаття XX століття
Мистецтво країн Центральної Європи XVIII — поч. XX століть
Українське мистецтво XVII — поч. XX століть
Російське мистецтво XVIII — поч. XX століть

Опис

Музей зберігає твори живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва — загалом понад 9 тисяч експонатів, взірців образотворчої культури різних епох та національних шкіл.

Основу музейної колекції становлять твори колишньої Земської картинної галереї. Повнопрофільна мистецька збірка містить велику кількість творів живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва. Твори видатних митців епохи Відродження (Якомо Пальми, Ламберта Ломбарда), французького романтизму (Клода Жозефа Верне), італійського класицизму (Франческо Альбані), раннього голландського реалізму (Корнеліса Бега), мистецтво країн Центральної Європи (Мігай Мункачі, Імре Ревес, Е. Ендрашик, Ш. Холоші, Д. Руднаї, Т. Муссон, Р. Алойзі) знаходяться поруч з колекцією творів російського мистецтва, яка охоплює XVIII—XX ст., та представлена творами П'єтро Ротарі, Василя Тропініна, Ореста Кіпренського, Івана Шишкіна, Олексія Саврасова, Івана Айвазовського.

Українське мистецтво представляє творчість художників XVII—XX ст.: Іллі Бродлаковича-Вишенського, Тараса Шевченка, Опанаса Сластьона, Руфіна Судковського, Сергія Васильківського, Івана Труша та ін.

Мистецький доробок художників Закарпаття — це шедеври визнаних корифеїв образотворчої культури Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Андрія Коцки, Федіра Манайла, А. Борецького, Василя Свиди, Золтана Шолтеса та багатьох інших. Сучасне образотворче мистецтво Закарпаття збагачене творчістю обдарованих майстрів, що працюють у різних стилях, жанрах, напрямках і вносять у панораму мистецького світосприйняття свої яскраві акценти.

Досвід європейських національних культур акумульований у одній з найбільш повних колекцій на теренах України угорського мистецтва XVIII — поч. XX ст. Музей володіє цінним зібранням іконопису XVII—XVIII ст., чільне місце в якому займають твори Іллі Бродлаковича-Вишенського, а також меморіальною експозицією видатного художника, академіка Ігоря Грабара.